Ми увійдемо в новий простір з глибокими ранами, але відважними діяти. Ми свідки змін всього старого на нове, - брат капуцин Олександр Могильний

"Святкуючи Великодні свята в стані війни ми переживаємо різні почуття. Я окреслив би наш стан як, "війна та мир", - розповідає брат-капуцин Олександр Могильний.

Слово "війна" звичне для нашого вуха, адже тільки в ХХ столітті наш народ пережив дві жахливі війни. Але 24 лютого більшість із нас зрозуміли, що не готові до війни,  хоч нас і сповіщали про підготовку росіянами військової агресії.

Як мені жити в таких умовах? Кожен із нас сьогодні переживає біль від нанесеної рани, а постійна напруга дестабілізує. Справа в тому, що війна завжди є наслідком гріха. І проаналізувавши ми побачимо, що навчилися жити з гріхом, а наслідком такого способу життя якраз і є війна. Зло схоже на млин, який перемелює всіх не дивлячись на стать та вік. У такий спосіб князь цього світу  хоче переконати людство, що все на Землі належить йому.

Війна схожа на екзорцизм, адже тут диявол проявляється у всьому своєму жахітті. Проте, йому більше нічим нас налякати - він уже програв. Ще тоді, у Велику П'ятницю, тільки дві особи знали правду - Бог та диявол. Бог знав, що це Його перемога, а диявол знав, що це його поразка. 

Ми маємо прожити цю війну. Наша зброя - це обов'язки та щоденні молитви. 
Ще одна війна точиться всередині нас. Коли ми постійно стежимо за новинами та нарікаємо, живемо в осуді наповнюючи своє серце інформацією. 

З однієї сторони потрібно стежити, щоб війна не знищила мене емоційно, а з іншої не відмежовуватися від реальності. Завдання - наблизити перемогу та виграти. Для віруючих сьогодні час діяти. 

Будьте обережні з таким почуттям, як агресія - вона може вбивати все живе.

Людину лякає невидиме, невідоме. Погодьтеся, ми звикли жити вдень - розуміємо куди йдемо бо бачимо дорогу. Сьогодні ж ми живемо в темну пору. В такій ситуації загострюються почуття, уява, слух, нюх, зір. Нас починає лякати все, що відбувається навколо, ми уявляємо жахливого монстра в нічному колиханні віття дерев.

Жахлива реальність капітулює перед Літургією Світла, що наближає нас до моменту коли Ангел сказав жінкам: "Чому ви шукаєте живого серед мертвих"? І я запитаю вас: "Чому ми бачимо Україну серед мертвих, коли вона жива"!? Мати Батьківщину - це дар Бога і Він бажає, щоб тут було життя. Цінуйте цей дар, адже нам потрібно буде відбудовувати нашу державу. Ми увійдемо в новий простір з глибокими ранами, але відважними діяти. Ми свідки змін всього старого на нове.