Слухати Радіо

Зараз в ефірі

11:20

Катехиза з о. Міхалом Бранкевичем

В ефірі

Трансляція літургії із студії Радіо Марія

13:00

Трансляція Літургії із Собору Успіння Пресвятої Богородиці (м.Чернівці)

14:00

Захристія

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:20

Дитяча катехиза

15:45

В родині "Радіо Марія"

16:00

Катехиза з о. Рафалом Мишковським

16:45

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:15

Новини

17:25

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з храму св. Яна з Дуклі (Житомир)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

20:20

Коротко про головне

21:00

Відкрите питання

22:00

Катехиза

Микита Будка - перший український єпископ у Канаді, який після повернення на рідну землю був жорстоко замордований НКВД-ми

Поділитись з друзями
В програмі "У Ваших намірах" с.Дам’яна Галущак далі продовжує програми про блаженних УГКЦ. Говоримо про блаженного єпископа священномученика Микиту Будку, як приклад місіонаря та душпастиря.
Народився 7 червня 1877 р. в с. Добромірка, нині Збаразького району, в селянській сім’ї. Народну школу закінчив у родинному селі. Потім навчався у класичній гімназії в Тернополі, 1897 р. закінчив її з відзнакою. Студіював право у Львівському університеті. Був вихователем дітей князя П. Сапєги в с. Більче-Золоте (нині Борщівського району). Згодом перейшов на богословські студії університету і Духовної семінарії у Львові. 1902 р. відбував військову службу у Відні.
14 жовтня 1905 р. після закінчення вищих теологічних студій у Канізіанумі в м. Інсбрук (Австрія) отримав свячення з рук Митрополита Андрея Шептицького. Знання богословія Н. Будка поглиблював у Віденському університеті (доктор теології, 1909 р.). Під час студій (1907 р.) організував філію австрійського товариства св. Рафаїла для охорони українських емігрантів з Галичини та Буковини і працював у цій організації 5 років.
На поклик А. Шептицького М. Будка став префектом Духовної семінарії у Львові, відтак – радником дієцезального подружнього трибуналу та референтом іміграційних справ. У 1910 р. заснував місячник “Емігрант” і редагував його до 1912 р.Микита Будка виїжджав з місіонерською метою до Німеччини та Боснії. Після однієї з таких поїздок залишився парохом у Козарі (Боснія).
12 липня 1912 р. Папа Пій ХІ призначив М. Будку першим єпископом для українців Канади. 6 грудня 1912 р. він ступив на канадську землю, де і жив у м. Вінніпеґ.
За час перебування в Канаді отець єпископ М. Будка організовував парафії, будував церкви і школи, засновував бурси – імені Митрополита А. Шептицького в Сан Боніфас (пров. Манітоба) та ім. Т. Шевченка в Едмонтоні, а також Дівочу академію Пресвятого Серця Христового в Йорктауні (пров. Саскачеван), притулки для сиріт (у Мондері й Войтумі), народні доми, осередки “Просвіти”, допомогові товариства, започаткував часопис “Канадійський Українець”, видав молитовник, боровся проти сектантства. У 1913 р. організував Собор українських католицьких священиків, на якому були затверджені правила Русько-Католицької Церкви в Канаді. У 1918 р. прийняв канадське громадянство. Того ж року організував два просвітньо-фермерських з’їзди, а в 1919-у заснував Українську Народну Раду у Вінніпезі.
У 1928 р. через погіршення здоров’я М. Будка повернувся до Львова, став єпископом-помічником Митрополита А. Шептицького. Був львівським деканом, Генеральним вікарієм Митрополичої консисторії, асистентом католицької акції Львівської єпархії, відпоручником Митрополичого ординаріату в Українському католицькому союзі та духовним провідником Товариства домашніх робітниць “Будучність”. Багато зробив для відбудови відпустового місця у с. Зарваниця на Теребовлянщині, був його опікуном.
11 квітня 1945 р. єп.Микиту Будку арештували у Львові органи НКДБ, і в 1946 р. він був засуджений на 8 років ув’язнення.Помер Никита Будка 1 жовтня 1949 р. в м. Караганда (Казахстан).
Його тіло вивезли в ліс для поїдання дикими звірами — так робили з тілами усіх в’язнів. Коли зранку наступного дня в’язні прийшли поглянути на тіло єпископа, то знайшли лише шматок з рукава його сорочки.
У катедральному соборі св. Володимира й Ольги у Вінніпезі відкрита (1962) пам’ятна таблиця на його честь.

Відгуки

"Примат Петра - не перешкода!" - отець Міхал Бранкевич про міжконфесійну єдність

"Примат Петра - не перешкода!" - отець Міхал Бранкевич про міжконфесійну єдність

Триває Тиждень молитви за єдність християн. Поговорили наскільки сьогодні є продуктивний діалог між представниками різних конфесій.
"Любов на відміну від почуттів, ніколи не проминає!" - отець Станіслав Пенкало

"Любов на відміну від почуттів, ніколи не проминає!" - отець Станіслав Пенкало

Як навчитися любити?
Скільки відсотків учнів виявляють бажання відвідувати предмет "Основи Християнської етики"?

Скільки відсотків учнів виявляють бажання відвідувати предмет "Основи Християнської етики"?

Це черговий випуск програми "У Ваших намірах", який виходить у співпраці з Комісією у справах молоді РКЦ. В ефірі представник секретаріату при Комісії у справах молоді Київсько-Житомирської Дієцезії вчителька Християнської етики - Ірина Назаренко. В цій серії почуєте: як діти реагують на цей предмет, скільки відсотків учнів виявляють бажання відвідувати дану дисципліну та чи може священник викладати в школі "Основи Християнської етики"?
Навіщо людство веде спостереження часових вимірів та чому нам здається, що тепер час іде швидше ніж раніше?

Навіщо людство веде спостереження часових вимірів та чому нам здається, що тепер час іде швидше ніж раніше?

 В переддень Нового року за Юліанським календарем у програмі "У Ваших намірах" з отцем Вальдемаром Павельцем ми говорили про "час" як про Божий дар. Навіщо людство веде спостереження часових вимірів, як плідно користуватися земним часом та чому нам здається, що тепер час іде швидше ніж раніше?
Притча про місце Бога у нашому житті

Притча про місце Бога у нашому житті

У черговій програмі з сестрою Дам'яною Галущак читали притчу Браяна Кавано під назвою "Місце Бога - в осередді життя". Притча, від якої охоплює жах та виникає біль у серці. Інколи людині, щоб досягти великої мети, потрібно ризикувати навіть власним здоров'ям.