В програмі "У Ваших намірах" с.Дам’яна Галущак далі продовжує програми про блаженних УГКЦ. Говоримо про блаженного єпископа священномученика Микиту Будку, як приклад місіонаря та душпастиря.
Народився 7 червня 1877 р. в с. Добромірка, нині Збаразького району, в селянській сім’ї. Народну школу закінчив у родинному селі. Потім навчався у класичній гімназії в Тернополі, 1897 р. закінчив її з відзнакою. Студіював право у Львівському університеті. Був вихователем дітей князя П. Сапєги в с. Більче-Золоте (нині Борщівського району). Згодом перейшов на богословські студії університету і Духовної семінарії у Львові. 1902 р. відбував військову службу у Відні.
14 жовтня 1905 р. після закінчення вищих теологічних студій у Канізіанумі в м. Інсбрук (Австрія) отримав свячення з рук Митрополита Андрея Шептицького. Знання богословія Н. Будка поглиблював у Віденському університеті (доктор теології, 1909 р.). Під час студій (1907 р.) організував філію австрійського товариства св. Рафаїла для охорони українських емігрантів з Галичини та Буковини і працював у цій організації 5 років.
На поклик А. Шептицького М. Будка став префектом Духовної семінарії у Львові, відтак – радником дієцезального подружнього трибуналу та референтом іміграційних справ. У 1910 р. заснував місячник “Емігрант” і редагував його до 1912 р.Микита Будка виїжджав з місіонерською метою до Німеччини та Боснії. Після однієї з таких поїздок залишився парохом у Козарі (Боснія).
12 липня 1912 р. Папа Пій ХІ призначив М. Будку першим єпископом для українців Канади. 6 грудня 1912 р. він ступив на канадську землю, де і жив у м. Вінніпеґ.
За час перебування в Канаді отець єпископ М. Будка організовував парафії, будував церкви і школи, засновував бурси – імені Митрополита А. Шептицького в Сан Боніфас (пров. Манітоба) та ім. Т. Шевченка в Едмонтоні, а також Дівочу академію Пресвятого Серця Христового в Йорктауні (пров. Саскачеван), притулки для сиріт (у Мондері й Войтумі), народні доми, осередки “Просвіти”, допомогові товариства, започаткував часопис “Канадійський Українець”, видав молитовник, боровся проти сектантства. У 1913 р. організував Собор українських католицьких священиків, на якому були затверджені правила Русько-Католицької Церкви в Канаді. У 1918 р. прийняв канадське громадянство. Того ж року організував два просвітньо-фермерських з’їзди, а в 1919-у заснував Українську Народну Раду у Вінніпезі.
У 1928 р. через погіршення здоров’я М. Будка повернувся до Львова, став єпископом-помічником Митрополита А. Шептицького. Був львівським деканом, Генеральним вікарієм Митрополичої консисторії, асистентом католицької акції Львівської єпархії, відпоручником Митрополичого ординаріату в Українському католицькому союзі та духовним провідником Товариства домашніх робітниць “Будучність”. Багато зробив для відбудови відпустового місця у с. Зарваниця на Теребовлянщині, був його опікуном.
11 квітня 1945 р. єп.Микиту Будку арештували у Львові органи НКДБ, і в 1946 р. він був засуджений на 8 років ув’язнення.Помер Никита Будка 1 жовтня 1949 р. в м. Караганда (Казахстан).
Його тіло вивезли в ліс для поїдання дикими звірами — так робили з тілами усіх в’язнів. Коли зранку наступного дня в’язні прийшли поглянути на тіло єпископа, то знайшли лише шматок з рукава його сорочки.
У катедральному соборі св. Володимира й Ольги у Вінніпезі відкрита (1962) пам’ятна таблиця на його честь.
Відгуки
23 лютого виповнилося 18 років з дня смерті єпископа Яна Ольшанського. З цієї нагоди в програмі "У Ваших намірах" спілкуємось з постулятором беатифікаційного процесу єпископа Яна - отцем Олександром Халаїмом, який розповідає про те, як рухається ця справа. За словами отця Олександра свої корективи внесла пандемія.
В програмі "У Ваших намірах" з с.Дам’яною Галущак говоримо про Страсний тиждень, а в особливий спосіб звертаємо увагу на події Великого Четверга, Великої П’ятниці та Великої Суботи.
В гостях в с.Люцини новий волонтер Михайло Дашченко, котрий повернувся з Польщі і одразу подався служити на Радіо Марія. Про сім’ю, історію навернення, покликання служіння на Радіо Марія і т.д. в цій програмі.
Від папи римського Франциска чекають розпорядження про створення комісії з розслідування роботи багаторічного особистого секретаря папи Івана Павла II, - пише лівацька BBC, - кардинала Станіслава Дзівіша, запідозрили в приховуванні фактів педофілії у католицькій церкві.
Розгляд справи Дзівіша потенційно може призвести до перегляду історичної
ролі канонізованого папи Івана Павла II, давши остаточну відповідь на
питання, яке тривожить багатьох, - чи знав сам понтифік про педофільські
скандали всередині своєї церкви.
Цикл програм "Школа учня" продовжився темою заступницької молитва.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.