Слухати Радіо

Зараз в ефірі

12:00

Ангел Господній

В ефірі

Концерт привітань та гарного настрою

13:00

Свята Літургія з церкви Різдва Богородиці (Львів)

14:00

Наближаючись до православ'я

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:20

Дитяча катехиза

15:45

В родині "Радіо Марія"

16:00

Катехиза з о. Романом Казмірчаком

16:40

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:15

Новини

17:25

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з храму свв. Петра і Павла (Рівне)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

20:20

Magistra vitae

21:00

Архіпастир відповідає

22:00

Катехиза

Микита Будка - перший український єпископ у Канаді, який після повернення на рідну землю був жорстоко замордований НКВД-ми

Поділитись з друзями
В програмі "У Ваших намірах" с.Дам’яна Галущак далі продовжує програми про блаженних УГКЦ. Говоримо про блаженного єпископа священномученика Микиту Будку, як приклад місіонаря та душпастиря.
Народився 7 червня 1877 р. в с. Добромірка, нині Збаразького району, в селянській сім’ї. Народну школу закінчив у родинному селі. Потім навчався у класичній гімназії в Тернополі, 1897 р. закінчив її з відзнакою. Студіював право у Львівському університеті. Був вихователем дітей князя П. Сапєги в с. Більче-Золоте (нині Борщівського району). Згодом перейшов на богословські студії університету і Духовної семінарії у Львові. 1902 р. відбував військову службу у Відні.
14 жовтня 1905 р. після закінчення вищих теологічних студій у Канізіанумі в м. Інсбрук (Австрія) отримав свячення з рук Митрополита Андрея Шептицького. Знання богословія Н. Будка поглиблював у Віденському університеті (доктор теології, 1909 р.). Під час студій (1907 р.) організував філію австрійського товариства св. Рафаїла для охорони українських емігрантів з Галичини та Буковини і працював у цій організації 5 років.
На поклик А. Шептицького М. Будка став префектом Духовної семінарії у Львові, відтак – радником дієцезального подружнього трибуналу та референтом іміграційних справ. У 1910 р. заснував місячник “Емігрант” і редагував його до 1912 р.Микита Будка виїжджав з місіонерською метою до Німеччини та Боснії. Після однієї з таких поїздок залишився парохом у Козарі (Боснія).
12 липня 1912 р. Папа Пій ХІ призначив М. Будку першим єпископом для українців Канади. 6 грудня 1912 р. він ступив на канадську землю, де і жив у м. Вінніпеґ.
За час перебування в Канаді отець єпископ М. Будка організовував парафії, будував церкви і школи, засновував бурси – імені Митрополита А. Шептицького в Сан Боніфас (пров. Манітоба) та ім. Т. Шевченка в Едмонтоні, а також Дівочу академію Пресвятого Серця Христового в Йорктауні (пров. Саскачеван), притулки для сиріт (у Мондері й Войтумі), народні доми, осередки “Просвіти”, допомогові товариства, започаткував часопис “Канадійський Українець”, видав молитовник, боровся проти сектантства. У 1913 р. організував Собор українських католицьких священиків, на якому були затверджені правила Русько-Католицької Церкви в Канаді. У 1918 р. прийняв канадське громадянство. Того ж року організував два просвітньо-фермерських з’їзди, а в 1919-у заснував Українську Народну Раду у Вінніпезі.
У 1928 р. через погіршення здоров’я М. Будка повернувся до Львова, став єпископом-помічником Митрополита А. Шептицького. Був львівським деканом, Генеральним вікарієм Митрополичої консисторії, асистентом католицької акції Львівської єпархії, відпоручником Митрополичого ординаріату в Українському католицькому союзі та духовним провідником Товариства домашніх робітниць “Будучність”. Багато зробив для відбудови відпустового місця у с. Зарваниця на Теребовлянщині, був його опікуном.
11 квітня 1945 р. єп.Микиту Будку арештували у Львові органи НКДБ, і в 1946 р. він був засуджений на 8 років ув’язнення.Помер Никита Будка 1 жовтня 1949 р. в м. Караганда (Казахстан).
Його тіло вивезли в ліс для поїдання дикими звірами — так робили з тілами усіх в’язнів. Коли зранку наступного дня в’язні прийшли поглянути на тіло єпископа, то знайшли лише шматок з рукава його сорочки.
У катедральному соборі св. Володимира й Ольги у Вінніпезі відкрита (1962) пам’ятна таблиця на його честь.

Відгуки

Діва Марія: маленька дівчинка з Назарету, яка своїм тихим служінням ощасливила зранене Серце Бога

Діва Марія: маленька дівчинка з Назарету, яка своїм тихим служінням ощасливила зранене Серце Бога

В катехезі Ірена Сашко, доктор екуменічного богослов’я, маріолог, філологиня, авторка книг "Марія - Наставниця Богосяйна" та "Розарій", розкриває тему: Марія і любов.
Чи нормально з духовної точки зору уникати страждань?

Чи нормально з духовної точки зору уникати страждань?

У свято Пресвятої Діви Марії Скорботної разом з отцем Міхалом Бранкевичем розмовляли про страждання. Виявляється, говорить автор програми, страждань уникнути практично неможливо. Священник каже, що страждання - це сигнал певного безладу та поділяє їх на кілька категорій...
"Покликання можна розпізнати не лише в дитинстві, але й у зрілому віці", - отець Мар'ян Мельничук

"Покликання можна розпізнати не лише в дитинстві, але й у зрілому віці", - отець Мар'ян Мельничук

Брат-францисканець у суботній програмі говорив про розпізнання покликання.
Блаженний Симеон Лукач: мученик за віру

Блаженний Симеон Лукач: мученик за віру

…«Дивні діла Твої, Господи..»… Гідні подиву і шляхи, якими йде людина до святості. Йде не тільки сама, а й веде за собою інших, заохочуючи їх своїм ставленням до віри, відданістю Богу, прикладом свого життя веде людей здобувати Царство Боже.
В цій програмі розглядаємо постать блаженного Симеона Лукача, який був переслідуваний комуністичною владою, але не зрікся Бога та Церкви, загинув внаслідок важкої хвороби.
Про користь та шкоду цукру, бобових овочів та квашених овочів

Про користь та шкоду цукру, бобових овочів та квашених овочів

Юлія Мурашевич - дієтолог пансіонату "Життєдар" розповідає про користь та шкоду цукру, який ми споживаємо, користь овочів, зокрема бобових. Наприкінці програми подає корисний рецепт квашення огірків.
Дієтолог наголошує, що дуже важливо їсти менше консервованих продуктів, а надавати перевагу квашеним, адже вони вирівнюють кислотно-лужний баланс і створюють лужне середовище в клітинах організму, що перешкоджає розвитку бактерій, патогенних організмів, ракових клітин.