Отець Андрій Немченко виголосив катехизу про милосердя та покликання святого Євангеліста Луки.
"Хочу повертатись впродовж цього року,
впродовж всієї війни до теми милосердя, тому що, якщо не бути милосердним, то
як зазнати Божого милосердя? А сьогодні ще й спомин святого
Євангеліста Луки, який особливо підкреслює милосердя в своїй Євангелії",
- отець Андрій Немченко.
"Для мене Євангеліст Лука став близьким аж в далекому 1987 році", - зазнається отець Андрій. - Так склалося, що є парафія в Україні, хіба єдина, це в Середньому на Закарпатті. І ось, Силою і Провидінням Божим, там оживилось все Закарпаття, коли в парафію був призначений отець Петро Жарковський". Тоді ж, молодий Андрій Немченко відвідав преміційну Службу отця Петра і познайомився з парафією. А вже потім, коли у 1999 році йому пощастило там служити, постать святого Луки стала ще ближчою.
Святий Євангеліст Лука, хоч і не був одним із апостолів вибраних Ісусом, але був учнем святого Павла, отримав натхнення дослідити і викласти цю науку написавши Євангеліє і Діяння Апостолів.
"Чому важливо бути справжнім християнином? Бо лише тоді, коли дозволиш, щоб сила Всевишнього тебе наповнила, ти тоді стаєш знаряддям Божим для інших", - наголошує отець Андрій.
Одним із важливих елементів милосердя - є давати себе. Ми часто думаємо, що милосердя - це милостиня, гроші, їжа, одяг. Так, звичайно. Але ми забуваємо, що це себе треба дати: свій час, свої таланти. На жаль, людина - не хоче давати себе.
Ісус дав себе! Господь залишається з нами не лише в Слові, що дуже важливо, але перебуває з нами в Євхаристії!
"Справжнє милосердя - це давати себе!" - отець Андрій Немченко.
Сестра Каміла із Згромадження Cестер Гонораток у циклі «Мати Милосердя» розповідає, як Діва Марія втілила милосердя через вчинок, слово і молитву. Спираючись на Святе Письмо та "Щоденник святої Фаустини Ковальської", монахиня показує, як ця тріада може стати дороговказом для життя кожного християнина.
У сімнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над тим, як тоталітарні системи поступово підкорюють людину не лише силою, а й через зміну її мислення та цінностей. Відштовхуючись від роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці», священник показує, чому самоцензура й постійний внутрішній страх можуть стати ефективнішими за будь-який зовнішній примус.
Чи може Церква змінювати свої правила? У чому різниця між Догматом та звичаєм? Отець Петро Балог в ефірі Радіо Марія розтлумачує поняття «живої традиції», пояснює суть літургійних реформ Другого Ватиканського собору та застерігає від небезпеки схизми через надмірний прихильність до форми.
О. Олександр Кушта говорить про теологію тіла на основі праці св. Йоана Павла II. Священник пояснює концепцію первісної невинності, стверджуючи, що людська статевість є божественним даром і невід’ємною частиною нашої ідентичності, а не просто соціальною роллю.
Хто відпускає гріхи, та чи можливо не отримати прощення гріхів на сповіді? У цій катехизі о.Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», звертає нашу увагу на другу частину Символу Віру "ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів". Священник наголошує: "Бог є милосердний, але хоче показати як людина входить у важкий гріх і потребує свідомого визнання самої особи, яка вступила у гріх, задля отримання великого дару Бога - визволення від гріха".