Розглядаючи ІІІ частину книги святого Йоана від Хреста
"Сходження на гору Кармель", священник з Ордену Босих Братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель
(Босих Кармелітів) говорив про роль пам'яті в часі молитви.
"Не звільнивши пам'яті від усіх без винятку форм (відчуття та сприйняття світу) - злуки з Богом сягнути годі. Адже така єдність з Господом можлива тільки тоді, коли пам'ять позбудеться усього, що не є Богом, - цитує отець Віталій святого Йоана від Хреста.
Залежно від нашого бажання, якщо ми хочемо будувати з Господом єдність, то Він очікує від нас чисту душу, так би мовити "tabula rasa" (у перекладі - чиста дошка), де Творець буде писати новий досвід, нову реальність, нові перспективи. На жаль, сатана уміє впливати на нашу пам'ять.
Коли людина приходить на зустріч з Богом, довіряючи Йому повноцінно, Він може настільки очистити людську пам'ять, що особа забуває про те, що відбувається навколо і нічого не може завадити цій розмові в молитві. Для того Творець дозволяє сконцентруватися на молитві у єдності з Ним, а потім Сам турбується про особу чи подію, з якою людина прийшла на молитву до Бога.
Не один раз я бачив, як Господь торкається людини в молитві, що вона входить у забуття, наче заснула, - свідчить катехит. - Людині потрібний час, щоб повернутися до реальності світу, бо у молитві Творець дозволяє людині входити в Його реальність.
За святим Йоаном від Хреста є три види пам'яті речей, які людині заважають: речі цього світу; речі, які походять від диявола і речі, що належать до тих, які чогось нас позбавляють та створюють бар'єри на шляху до злуки з Богом. Ці речі відштовхують нас від людини та Господа".
У програмі на Радіо Марія настоятель парафії в Томашполі та модератор Руху Назаретських Родин отець Станіслав Свурка разом із сестрою Люциною роздумують над глибинним значенням свята Воздвиження Всечесного Христа. Як у темний час війни віднайти Боже світло, пробачити важкі образи та піднятися до вищого рівня любові до Бога й ближнього за прикладом Страждальної Діви Марії.
У новій катехезі з циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» монах-кармеліт отець Віталій Козак розпочинає розмову про ідеологічну машину та її наслідки для людини. Що відбувається, коли система вже не просто змушує нас підкорятися, а переконує, що ми самі хочемо жити за її правилами?
О. Кшиштоф Бузіковський, ОМІ, говорить про духовне значення страждань Богородиці. Марія була приниженою і через свою віру та любов розділила земну долю Ісуса, живучи в бідності та соціальному неприйнятті. Меч, який прошив серце Діви Марії, символізує не лише момент розп'яття, а й увесь її життєвий шлях, сповнений випробувань.
Як народжується покликання до богопосвяченого життя? Що може стати моментом особистого навернення? Чому обіти чистоти, убогості та послуху — це не обмеження, а щоденний вибір близькості з Богом? І що означає насправді «померти для себе» заради служіння іншим? Про це — у розмові з монахинею Місійного Згромадження Сестер Служниць Святого Духа Іреною Примак.
У програмі «Люди справи» спілкуємося з отцем Віталієм Козаком, босим кармелітом із Бердичева, про книги, критичне мислення та вплив інформаційного шуму на людину.