Катехеза о. Олексія Самсонова про значення та сенс Крові Ісуса Христа. Вмираючи на хресті Ісус віддає свою кров заради нашого спасіння. Церква з давніх часів оточує особливою пошаною Кров Ісуса, адже ця кров свідчить про неймовірну любов Божу до кожної людини та свідчить про гідність людини, яка була відкуплена життям Сина Божого.
Киріє елейсон! Христе елейсон! Киріє елейсон!або Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй! Христе, почуй нас! Христе, вислухай нас! Отче Небесний, Боже, помилуй нас! Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас! Духу Святий, Боже, помилуй нас!Свята Трійце, Єдиний Боже, помилуй нас!Крове Христа, Єдинородного Сина Предвічного Отця, спаси нас! Крове Христа, Втіленого Слова Божого, спаси нас! Крове Христа, Нового і Вічного Завіту, спаси нас! Крове Христа, що під час страждання в Гетсиманії спливала на землю, спаси нас! Крове Христа, що під час бичування струменіла, спаси нас! Крове Христа, що сочилася з-під тернового вінця, спаси нас! Крове Христа, пролита на Хресті, спаси нас! Крове Христа, Ціно нашого спасіння, спаси нас! Крове Христа, без якої немає прощення, спаси нас! Крове Христа, що в Євхаристії поїш і очищаєш душі, спаси нас! Крове Христа, Струменю милосердя, спаси нас! Крове Христа, що злих духів перемагаєш, спаси нас! Крове Христа, Мужносте ісповідників, спаси нас! Крове Христа, Сило мучеників, спаси нас! Крове Христа, що народжуєш дів, спаси нас! Крове Христа, Опоро в небезпеках, спаси нас! Крове Христа, трудящих Прохолодо, спаси нас! Крове Христа, плачучих Утіхо, спаси нас! Крове Христа, покутуючих Надіє, спаси нас! Крове Христа, вмираючих Відрадо, спаси нас! Крове Христа, сердець Мире і Насолодо, спаси нас! Крове Христа, життя вічного Запоруко, спаси нас! Крове Христа, Визволення душ із безодні чистилища, спаси нас! Крове Христа, усякої слави й пошани найдостойніша, спаси нас! Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, прости нас! Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, вислухай нас! Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, помилуй нас! С.: Господи, Ти відкупив нас своєю кров’ю. В.: І вчинив нас Царством Бога нашого. Молімося: Всемогутній, вічний Боже! Ти встановив свого Єдинородного Сина Спасителем світу і дозволив ублагати себе Його кров’ю. Просимо, дай нам достойно величати ціну нашого спасіння і завдяки ній мати захист від усякого зла на землі, щоб ми раділи вічним щастям у небі. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Капуцин о.Костянтин Морозов говорить про Літургію годин як спільну молитву всієї Церкви, називаючи її «побаченням» Нареченої - Церкви - з Христом. Основу цієї духовної практики складають псалми, що допомагають вірянам звертатися до Бога Його ж словами, виражаючи весь спектр людських емоцій. Через цей літургійний діалог віряни долучаються до молитви самого Ісуса, відчуваючи підтримку всієї Церкви.
Отець-диякон УГКЦ Микола Король розповідає про свій духовний шлях та досвід участі у міжнародному молодіжному фестивалі “Младіфест” у Меджугор’ї. Гість розповідає, як паломництва до цього святого місця допомогли йому розпізнати покликання до священства. Диякон також описує особливу атмосферу фестивалю, що об’єднує тисячі молодих людей з усього світу навколо спільної молитви, Євхаристії та свідчень віри.
У черговій катехизі монах-кармеліт о. Віталій Козак говорить про внутрішній спротив як духовну силу у протистоянні тоталітарним системам та моральному гніту. Катехит наголошує, що перемога над системою зла полягає не в барикадах, а у здатності залишитися людиною, не дозволяючи злу змінити внутрішні цінності, а це починається зі слова “ні”, сказаного якійсь “невеличкій” несправедливості чи брехні. Таким чином, спротив - це не боротьба проти когось, а боротьба за людяність у власному серці.
Як Бог діє через наші поразки? Як розпізнати своє покликання? І як спільнота може допомогти почути Божий голос? У щирому свідченні в ефірі «Радіо Марія» отець Юрій Голотюк розповідає про свій шлях до священства: про роки, коли Бог був для нього лише «традицією», про глибоку депресію після особистих і професійних невдач та про молитву матері, яка не переставала за нього просити. Історія про те, як Бог може провести людину навіть через найтемніші періоди — до нового життя, служіння і справжнього покликання.
Отець Павло Щука, вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в м.Києві, розпочинає цикл катехиз, присвячених вченню св.Євагрія Понтійського про вісім злих помислів, які приводять людину до гріхів. У даній катехизі розглядаються перші два помисли - черевоугодництво і нечистота.