Пісня Перемоги
Трансляція Літургії із Собору Успіння Пресвятої Богородиці (м.Чернівці)
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
В Родині Радіо Марія
Катехиза
Голос народу, голос Божий
Дитяча молитва
Молитва
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з храму св. Яна з Дуклі (Житомир)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Це вже восьма наша зустріч у серії розмов, присвячених глибині людського буття. Попередні теми торкалися особистості, свободи, волі, природи душі й тіла, ідентичності та образу Божого в людині. Ми шукали відповіді на запитання: ким є людина, як формується особистість, де межа між тілом і духом, що означає бути створеним на образ Божий? І сьогодні ми продовжуємо цей пошук - звертаємося до ще однієї фундаментальної теми: пізнання істини та роль віри.
Цей шлях пошуку істини - не новий. Він починається з простого, навіть дитячого запитання: «Що це?» Саме з цього народжується філософія - любов до мудрості. Мудра людина - це не та, яка все знає, а та, що не припиняє ставити запитання. Я пригадую слова мого викладача філософії: «Найкращий філософ — це дитина». Бо вона постійно питає, не задовольняючись поверхневими відповідями. І допоки ми здатні запитувати, ми живі. Ми шукаємо істину - значить, ми мислимо. А той, хто мислить, існує не механічно, а свідомо.
Філософія ж не лише про роздуми. Вона веде до глибшого сенсу буття - до віри. Бо віра - не заперечення розуму, а його продовження. Людський розум здатен шукати сенси, але без віри не здатен їх охопити повністю. Едита Штайн, яка пройшла шлях від атеїзму до християнства, говорила, що пошук істини привів її до Бога. І цей шлях - дуже особистий, дуже людський. Ми можемо шукати, заперечувати, сумніватися - але це теж шлях. Навіть негативна теологія, як у Псевдо-Діонісія, каже нам: «Бог - це не те, не те і не те», але через це заперечення ми наближаємося до Таємниці.
Сьогодні ми живемо у світі, який боїться істини. Нам зручно приймати інформацію без запитань, сприймати готові сенси з екранів, із соцмереж, із телевізора. Але ж думати - незручно. Людина, яка мислить, - незручна. Вона викликає спротив. І все ж Бог дав нам розум не для того, щоб ми ним нехтували. Ми покликані шукати правду. Не ту, яку нам нав’язують, а ту, яка глибша за думку більшості. Бо правда - не конструкт, а дар. І тільки той, хто ставить перед собою питання «Хто я?», «Для чого я?», «Де моє місце?», - тільки той по-справжньому живе.
Настоятель Всеукраїнського санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві, отець Віталій Козак
Про страждання як складову Божого плану та про сенс, який вони можуть мати в нашому житті, розповідає отець Віталій Козак, хранитель Санктуарію Матері Божої з гори Кармель у Бердичеві.