"Нам не вистачає компетентності. Ісус ніколи не був підлабузником, а на всі запитання мав відповіді", - о. Віталій Козак

Це вже восьма наша зустріч у серії розмов, присвячених глибині людського буття. Попередні теми торкалися особистості, свободи, волі, природи душі й тіла, ідентичності та образу Божого в людині. Ми шукали відповіді на запитання: ким є людина, як формується особистість, де межа між тілом і духом, що означає бути створеним на образ Божий? І сьогодні ми продовжуємо цей пошук - звертаємося до ще однієї фундаментальної теми: пізнання істини та роль віри.

Цей шлях пошуку істини - не новий. Він починається з простого, навіть дитячого запитання: «Що це?» Саме з цього народжується філософія - любов до мудрості. Мудра людина - це не та, яка все знає, а та, що не припиняє ставити запитання. Я пригадую слова мого викладача філософії: «Найкращий філософ — це дитина». Бо вона постійно питає, не задовольняючись поверхневими відповідями. І допоки ми здатні запитувати, ми живі. Ми шукаємо істину - значить, ми мислимо. А той, хто мислить, існує не механічно, а свідомо.

Філософія ж не лише про роздуми. Вона веде до глибшого сенсу буття - до віри. Бо віра - не заперечення розуму, а його продовження. Людський розум здатен шукати сенси, але без віри не здатен їх охопити повністю. Едита Штайн, яка пройшла шлях від атеїзму до християнства, говорила, що пошук істини привів її до Бога. І цей шлях - дуже особистий, дуже людський. Ми можемо шукати, заперечувати, сумніватися - але це теж шлях. Навіть негативна теологія, як у Псевдо-Діонісія, каже нам: «Бог - це не те, не те і не те», але через це заперечення ми наближаємося до Таємниці.

Сьогодні ми живемо у світі, який боїться істини. Нам зручно приймати інформацію без запитань, сприймати готові сенси з екранів, із соцмереж, із телевізора. Але ж думати - незручно. Людина, яка мислить, - незручна. Вона викликає спротив. І все ж Бог дав нам розум не для того, щоб ми ним нехтували. Ми покликані шукати правду. Не ту, яку нам нав’язують, а ту, яка глибша за думку більшості. Бо правда - не конструкт, а дар. І тільки той, хто ставить перед собою питання «Хто я?», «Для чого я?», «Де моє місце?», - тільки той по-справжньому живе.

Настоятель Всеукраїнського санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві, отець Віталій Козак