с.Тетяна Богославець в циклі катехез "Міць в слабкості" розкриває тему: Нарікання, ниття та надія.
До чого призводить нарікання та як перестати нарікати?
В 1954 році французький письменник Альберт Камю, опублікував коротку збірку поезій під назвою «Літо». Події Світової війни, вплинули на написання цієї збірки, Камю замість того, щоб нарікати і піддати свого духа смерті, він боровся щоб втримати при житті надію. Ця надія нам допомагає жити посеред світу, який здається йде до зруйнування.
"Моя дорога,
Посеред великої ненависті, я відкрив в собі непереможну любов.
Посеред багатьох сліз, я відкрив в собі непереможний сміх.
Посеред великого хаосу, я відкрив в собі непереможний спокій.
Зрештою, я зрозумів, що посеред, найхолоднішої зими, глибоко всередині мене триває непереможне літо.
І це мене робить щасливим, бо підтверджує, що не важливо як міцно світ йде проти мене, бо в мені є щось міцніше, щось краще, що відразу штовхає мене назад."
Молитва про добрий гумор св. Томаса Мора
"Дай мені, Господи, хороше травлення і щось для травлення.
Дай мені здоров'я і добрий гумор, щоб я міг його зберегти.
Дай мені, Господи, святу душу, яка вміє користуватися тим, що добре, і яка не злякається зла, але радше знайде спосіб, поставити все на свої місця.
Дай мені душу, яка не зазнає нудьги, бурчання, зітхань, голосінь, і не дозволь, щоб я надмірно турбувався цією громіздкою річчю, яка називається "я".
Дай мені, Господи, почуття гумору. Дай мені благодать зрозуміти жарти, аби я знайшов у житті трохи радості і вмів передати її іншим. Нехай так станеться".
Чому «Одіссея» хвилює людей уже майже 3000 років? Бо це не лише міф про воїна, який повертається з війни. Це історія кожного, хто шукає дорогу додому — до себе, вірності та Бога.
Що таке молитва? Для чого вона потрібна? Як молитися, щоб Господь мене почув? У цій катехизі отець Йосип Щур, ЧСВВ, ігумен монастиря Святого Василія Великого Отців Василіян у м. Києві, запрошує споглянути на молитву як на вияв довіри до Бога. Священник заохочує завжди починати свою молитву з довіри, наголошуючи, що саме тоді розпочнеться подорож від довіри до самої віри.
У новій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак, монах-кармеліт, роздумує над тоталітаризмом, приниженням людської гідності та вибором між зовнішньою безпекою і внутрішньою свободою, звертаючись, зокрема, до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Що для нас важливіше — безпека чи свобода, комфорт чи правда, спокій чи совість — і чи залишається в людині простір свободи навіть тоді, коли здається, що все навколо вже підкорене?
До роздумів про правду та надію на вічне життя в новому небі й на новій землі запрошує у цій катехизі, що завершує цикл «Символ віри», о. Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Він звертає нашу увагу на допомогу та дію Святого Духа, який переконує нас і дає можливість переживати віру свідомо й глибоко.
«Якщо я молюся, я переживаю за цю дитину», — зауважує у катехизі с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці та заохочує батьків і тих, хто навчає у закладах освіти: «Наслідуймо ангелів-охоронців, які допомагають і оберігають. Покликання вчителя — провадити дитину до Бога, помічаючи її маленькі вчинки та реагуючи на певні ситуації».