с.Тетяна Богославець в циклі катехез "Міць в слабкості" розкриває тему: Нарікання, ниття та надія.
До чого призводить нарікання та як перестати нарікати?
В 1954 році французький письменник Альберт Камю, опублікував коротку збірку поезій під назвою «Літо». Події Світової війни, вплинули на написання цієї збірки, Камю замість того, щоб нарікати і піддати свого духа смерті, він боровся щоб втримати при житті надію. Ця надія нам допомагає жити посеред світу, який здається йде до зруйнування.
"Моя дорога,
Посеред великої ненависті, я відкрив в собі непереможну любов.
Посеред багатьох сліз, я відкрив в собі непереможний сміх.
Посеред великого хаосу, я відкрив в собі непереможний спокій.
Зрештою, я зрозумів, що посеред, найхолоднішої зими, глибоко всередині мене триває непереможне літо.
І це мене робить щасливим, бо підтверджує, що не важливо як міцно світ йде проти мене, бо в мені є щось міцніше, щось краще, що відразу штовхає мене назад."
Молитва про добрий гумор св. Томаса Мора
"Дай мені, Господи, хороше травлення і щось для травлення.
Дай мені здоров'я і добрий гумор, щоб я міг його зберегти.
Дай мені, Господи, святу душу, яка вміє користуватися тим, що добре, і яка не злякається зла, але радше знайде спосіб, поставити все на свої місця.
Дай мені душу, яка не зазнає нудьги, бурчання, зітхань, голосінь, і не дозволь, щоб я надмірно турбувався цією громіздкою річчю, яка називається "я".
Дай мені, Господи, почуття гумору. Дай мені благодать зрозуміти жарти, аби я знайшов у житті трохи радості і вмів передати її іншим. Нехай так станеться".
"Настрашніше не те, що забрали свободу тіла, а найстрашніше добровільно погодитися забути те, ким була людина", - монах-кармеліт отець Віталій Козак запрошує у цій катехизі, продовжуючи цикл "Людина на межі між Богом і безоднею", зробити аналіз літератури таких авторів як Маргарет Етвуд, Джордж Оурелл, Віктор Франкл, Олдос Гакслі, які піднімають тему особи, страху, систему жорстокості світу і пошуку свободи.
Справжня відбудова України після війни має починатися не з відновлення інфраструктури, а з відновлення людського серця, де центром усього має бути Христос. Без Бога людина неминуче руйнує себе та навколишній світ, тому важливо переосмислити фундаментальні цінності та будувати життя на «камені» віри, а не на хиткому піску матеріальних благ. Цей шлях передбачає зцілення стосунків через прощення, повернення людської гідності як образу Божого та щоденне перетворення через молитву і Євхаристію. Лише так можна побудувати країну, яка буде не просто заможною, а насамперед людяною та Божою.
Відкрийте для себе духовну глибину Лоретанської літанії — молитви, що перетворює земні скорботи на вічну радість. Це не просто перелік титулів Діви Марії, а живий діалог із Богом, де кожен заклик відкриває простір для ваших особистих прохань.
Чому вдячність є однією з найважливіших ознак людини, яка зустріла Христа, і чому навіть під час війни ми покликані прославляти Бога? Отець Михайло Станчишин говорить про невдячність як прояв внутрішньої сліпоти й гордині та нагадує: навчити дитину дякувати — означає допомогти їй вирости людиною, здатною творити добро.
Завершуючи цикл катехез про видатних британських католиків, отець Віталій Храбатин у студії Радіо Марія розкриває постать Святого Франциска Асизького через бачення легендарного письменника Г. К. Честертона. Дізнайтеся, чому справжній образ Франциска — це не лише «пташки та квіточки», як віднайти світло у власній темряві та чому бути католиком означає почати думати по-справжньому.