Навмисне і ненавмисне вбивство. Аборт. Гідність людського життя. Ненароджена дитина

Коли людське життя не є цінністю для іншого, і присутній прямий намір навмисного вбивства, відбувається тяжкий гріх. Можна згадати смертну кару в історії, яка застосовувалась як наслідок за скоєні злочини. Однак сьогодні Церква не визнає смертну кару належним покаранням і вважає її морально необґрунтованою.
Бувають також випадки ненавмисного вбивства, які трапляються через непередбачувані обставини: керування автотранспортом, нещасні випадки тощо. Ненавмисне вбивство не має моральної відповідальності, але людина завжди носитиме тягар пам’яті про це.
Ставлення Церкви до аборту як до гріха в світі часто сприймається як втручання в особистий простір та права жінки. Однак Святе Письмо відкриває нам ставлення до нового життя через подію Благовіщення Пресвятої Богородиці. Марія, перебуваючи у своєї родички Єлизавети, чує від неї, що вона вже є матір'ю Господа, і дитя в її лоні радісно зрушилося. Також на прикладі історії Давида і Урії, коли була зачата дитина поза шлюбом, ми бачимо, що Давид жодного разу не задумався про те, щоб заперечити право цієї дитини на народження. Попри спроби посягнути на життя Урії, Давид не посягав на гідність народження нової людини.Церква з самого початку свого існування і до сьогодні захищає життя ненародженої дитини. Відчуття небажаного чи обмежувального, яке заважає прийняти нове життя, варто позбутися, адже, вчиняючи один гріх, ми можемо потягнути за собою інший.