В першій частині великого інтерв’ю поговорили про Різдво, заяву Блаженнішого про єднання з ПЦУ, процес об’єднання з УАПЦ (оновленої) та перспективи отримання патріархату для УГКЦ. Дізналися як визначити гідного кандидата на майбутніх президентських виборах. В другій частині програми намагалися з'ясувати, чого гостро бракує УГКЦ. А на закінчення розмови ми поставили ряд особистих питань.
Про Різдво
Ми зазвичай, коли готуємось до Різдва, добачаємо людську сторону цього
приготування.- Зазначає Блаженніший. - Господині готуються до святкової різдвяної вечері. Ті хто
опікуються храмами - їх прибирають відповідно. Наші співаки розучують
різдвяні колядки, пісноспіви. Але, є ще інша сторона, Божа сторона! - Наголошує Глава УГКЦ.- Дуже часто сьогодні, коли спілкуюся з
багатьма людьми, вони ще вирішують: за старим, чи новим стилем святкувати
Різдво? Так бачу, де хто думає лише про людську сторону, але недобачає
Божественну! Божественна сторона полягає у тому, що Господь Бог готував
історію людства, готував у Дусі Святому Свого Єдинородного Сина до
моменту Його народження у людському тілі. Тому Різдво це є центральною
подією в історії людини і Всесвіту! Коли Творець входить в історію свого сотворіння.
Господь
Бог робить Першим крок назустріч людині! Він приходить, щоб здійснити
оцей містичний обмін дарами. Бере на себе все те, що притаманне людині!
Таїнство Воплочення - це є втілення Божої любові! Він відкриває нам те, що називається джерелом Небесного миру! - Підсумував очільник УГКЦ.
Про Томос
Сам факт, що всі українці незалежно від конфесії визнали Об'єднавчий Собор нашого православного люду - ключовою подією 2018 року! Це є своєрідна перемога! Перемога єдності над роз'єднанням!
Про єднання з ПЦУ та можливість надання статусу патріархату для УГКЦ
Ми розділяємо поняття між єднанням і об'єднанням! Єднатися ми можемо вже і всі разом! І з протестантами і з католиками і православними! Єднатися в любові, служінні народу, добра, кращої долі людей, християнського свідоцтва!
Очевидно, що не йдеться про якусь нову структуру!
Мені видається, що сьогодні Господь Бог творить певні історичні можливості, які існували в Київський церкві на початку XVII століття. Тоді нашу Унійну церкву (саме так вона тоді називались) очолював митрополит Йосип Веніамин Руцький, а православну Київську церкви - митрополит Петро Могила. В ті часи йшлося про можливість об'єднання спільного патріархату. То була цікава ідея! Тепер ПЦУ отримала автокефалію у статусі митрополії. Думаю, вони теж чувають, що це певний старт! Але, кожна Східна помісна церква у своєму розвитку стремить до патріархату! Тому до патріархату стремить УГКЦ. До патріархату прагне і ПЦУ. Чи це будуть два різних патріархати, чи спільний? Не знаю! Це гарне завдання і питання, яке ставить перед нами Бог. Щоб гідно відповісти на нього - два предстоятелі мають бути на висоті!
Про вибори і політиків
У 2018 році мені дуже бракувало ще одного закону. Про який ми говорили ще навесні у нашому послані Синоду в якому ми проголошуємо "Рік молитов за чесні і справедливі вибори в Україні". Ми визначили певні небезпеки які чекають на наше суспільство в тому часі. Ми говорили, що для того, щоб справді конструктивно, і з новою якістю можна було пережити вибори і президентські і парламентські, Україна потребує нового Закону про вибори. Потрібно удосконалення законодавства. На жаль, цього не відбулося. Чому? Не знаю! Якщо цього не відбудеться, багато людей можуть не прийти на вибори... Якщо люди не прийдуть - ми можемо втратити державність!
Наша задача як душпастирів не так вказувати за кого голосувати, бо це б означало, що ми вважаємо наших вірних - незрілими дітьми, які самі не здатні до свідомого вибору.
Наше завдання допомогти усвідомити моральні принципи та критерії за допомогою яких можна оцінювати виборчі програми тих чи інших кандидатів. До речі, в тому посланні - ми сигналізуємо про небезпеки. Вказуємо на певні моральні принципи. Наприклад, ми говоримо про небезпеку популізму. Застерігаємо від спокус використовувати насилля всередині країни. Говоримо про небезпеку вузькопартійного лобізму приватних інтересів.
Бліц
- Чи буде ратифікована Стамбульська конвенція?
- Сподіваюсь, що ні! Думаю, що буде розвинуте українське законодавство до тої мірі, щоб не потрібно було її ратифіковувати.
- Чим пов’язане суттєве омолодження нововисвячених ієрархів в ПЦУ, РКЦ та УГКЦ. Всім небагато за 40.
- Наступає весна Церкви!
- Коли максимально відчували присутність Христа?
-
В найтяжчих періодах свого життя, коли відчував, що власними силами не
можу адекватно дати відповіді тим викликам, які стоять. Тоді відчуваєш,
що Господь є поруч!
- Кого (чого) вам бракує найбільше?
-
Важке запитання! Часом мені бракує не когось, але чогось! Мені бракує
викладацької діяльності, бо я багато років був викладачем. Мені бракує
студентів. Бракує часу займатися богословською наукою.
- Найважчий день в житті?
-
Відчуття, що мене ніхто не турбує. Коли не до кінця відчуваю, що мене
хтось потребує! Але Богу дякувати, що такого є дуже мало!
- Чого сьогодні не вистачає УГКЦ?
- Місійного духа! Наші душпастирські потреби набагато більші наших можливостей...
- Що зараз читаєте окрім Біблії?
-
Читаю різного роду сучасну українську літературу. Наприклад, тепер
намагаюся читати Лесю Українку, ми ведемо діалоги з пані Оксаною
Забужко. Наскільки можна по-християнські відчитати певні її біблійні образи. Це є знак запитання. Побачимо!
- Скільки мов знаєте, яку б хотіли ще опанувати?
- Дозвольте не відповідати, скільки знаю мов! Але, хотів би опанувати багато! Наприклад, хотів би мати досвід не тільки читання, але і вживання французької мови. Не знаю німецької мови, пообіцяв німецьким друзям її навчитися! Коли це зроблю? Не знаю!
- За що зараз найбільше болить?
-
За наш народ який страждає від війни! Коли матері оплакують дітей, коли
діти втрачають батьків! Коли тіло нашого народу кровоточить.
- Улюблена різдвяна страва, колядка?
-
Квашений борщ з вушками! А колядка, "Нова радість стала!" Я її першу
навчився! Вона найбільш поширена серед нашого середовища на Стрийщині звідки я родом.
- Скільки щодня молитесь, скільки спите на добу?
-
Спати доводиться по-різному. Буває більше, буває менше. Молитися
намагаюсь не менше двох годин! Як би не було, ревно виконую молитовне
правило: молюсь Часослов, щоденно служу Божественну Літургію. Так само
щодня намагаюся читати Святе Письмо. Це три складових духовного життя,
яких я навчився ще у підпіллі. Якщо чогось бракує - ми починаємо
вичерпуватися!
- Коли востаннє втрачали віру?
- Такого
часу не було. Але було, що мій пошук, заставляв мене дозрівати у вірі.
Бо часом ми маємо ілюзії релігійні, які називаємо вірою. А Господь через
певні обставини життя, дає нам можливість зростати у вірі...
- Якби мали можливість поставити Богу одне запитання, і щось попросити, щоб це було?
-
Запитав би: Господи, для чого ти нас воскресив? Адже, наша церква була
ліквідована, а потім воскресла! Яка наша місія сьогодні? Що ми повинні зробити, як церква, як Божий народ? Яка моя роль, як душпастиря, як глави цієї церкви? Яке місце цієї церкви в Божому промислі?
А попросив би у Бога сповнити все це, щоб Він дав нам сили і благодаті і ми не підвели!
- Схарактеризуйте самі себе одним реченням?
- Великий грішник, який є жебраком Божого милосердя!