Того часу Ісус сказав до своїх учнів: «І як було за днів Ноя, так буде і за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, виходили заміж – до дня, коли увійшов Ной до ковчега; і настав потоп, і вигубив усіх. Так само, як було за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували, а того дня, коли Лот вийшов із Содома, вогонь і сірка впали з неба і вигубили всіх. Так буде в день, коли з’явиться Син Людський.
Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, хай не сходить взяти їх, а хто на полі, також хай не повертається назад. Згадайте дружину Лота. Хто лише прагме душу свою зберегти, він погубить її, а хто погубить, той оживить її. Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку, – одного візьмуть, а другого залишать; будуть дві разом молоти, – одну візьмуть, а другу залишать». Двоє будуть на полі, – одного візьмуть, а другого залишать. І кажуть Йому у відповідь: «Де, Господи?» А Він відповів їм: «Де труп, там зберуться і орли».
Отець Олексій Самсонов розповідає про "Правила бою" за якими живуть військові та які допомагають зрозуміти військовослужбовців після повернення з фронту. Війна залишає глибокий слід у свідомості. Люди, які повертаються з бойових дій, живуть за своїми правилами — правилами виживання. Їхня поведінка може здаватися незрозумілою, але саме ці внутрішні установки допомогли їм залишитися живими. Щоб підтримати військового, важливо знати ці правила і ставитися до них з розумінням.
Того часу Ісус ходив по Галілеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї шукали, як Його вбити. А було близько юдейське свято Наметів. Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно. Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: «Хіба це не той, кого шукають, як вбити? І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть.
Було юдейське свято, й Ісус піднявся в Єрусалим. Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, яка має п’ять критих ходів. У них лежало багато недужих, сліпих, калік, сухих. Був же там один чоловік, який тридцять вісім років перебував у своїй недузі.
Того часу Ісус вийшов з Самарії до Галілеї, бо сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині. Отже, коли прийшов у Галілею, галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.
Євангеліє від Матея 21:33-43. 45-46