Ольга Богомолець на «Радіо Марія»

Ольга Вадимівна Богомолець, з однієї сторони є Заслуженим лікарем України, доктором медичних наук, професором кафедри Дерматології та венерології Національного медичного університету ім. О. Богомольця (її прадіда). Авторка понад 70 наукових праць і 9 патентів на винаходи у сфері лікування шкірних захворювань. Головний лікар Клініки лазерної медицини Інституту дерматології та косметології, координатор Європейської асоціації лазерної дерматології у Східній Європі, член Американської академії дерматології, Європейської академії дерматовенерології, Нью-Йоркської академії наук – це з однієї сторони; з іншої  Ольга Богомолець – автор-виконавиця сучасних та старовинних українських романсів. Лауреат III Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії "Оберіг" (1991, м. Луцьк), Міжнародного фестивалю "Сопот" (1991, Польща), володарка спеціального призу радіостанції "Свобода" (Вашінгтон-Мюнхен) (1991), премії ім. Василя Стуса (1992), лауреат Слов’янського фестивалю авторської пісні "Білі вітрила" (1992, м. Київ). Нині Ольга Богомолець володіє титулами «Володарки оксамитового голосу» та «Княгині української пісні». Із сольними концертами виступала не лише в Україні – у Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Тернополі, Івано-Франківську та інших містах, а й також у США, Франції, Швеції, Німеччині, Польщі, країнах Балтії.  Ще з іншої сторони пані Ольга є колекціонером і її колекція домашніх ікон є найбільшою в Україні приватною колекцією. В листопаді 2011 року Ольга Богомолець підняла з руїн Радомиський замок, де організувала музей української ікони. За рік існування музею його відвідало 10 тис осіб як їй все це вдається дізнаємось у неї в гостях і поставили питання:  - Я розумію, що питання як все встигаєте – заяложене кліше – але простіть бідному журналісту що робити? Отож як ви все встигаєте? Хочу зацитувати уривок з інтерв’ю в газеті Дзеркало Тижня — Я десь читала що, крім того, що ви вмієте вишивати хрестиком, плести і пекти хліб, ви ще сплавлялись на байдарках.       — Так.       — Керуєте джипом.       — Так.       — І займалися альпінізмом.       — Так, у мене батько професійний альпініст. В іншому місці читаю: Нет работы, которую я не сделаю: у меня есть дипломы автослесаря, штукатура, я могу выжить в лесу, могу доить корову или козу, могу дом построить. - І знову недолуге журналістське: і як ви все встигаєте? - Зараз є багато книжок по особистісному менеджменту, тай менеджменту. Як до них ставитеся, читаєте? - Рід  Богомольців на вашому сайті розписаний до Грюндвальскої битви. Оповіді про яких ваших предків вас надихають, дають сил? - Медична династія – медицина це був ваш вибір чи сила династійної інерції спрацювала? - В 2003 році в тридцять сім років ви захистили докторську дисертацію доктор наук в 37 років по нашим міркам феноменально, але в 2001 році ви також закінчили Педагогічний університет ім.. Драгоманова, де отримали спеціальність – практична психологія – навіщо? - В 93 -94 році ви проходили стажування в Сполучених Штатах – в цей час в Україні відбувалися страшні речі – розвалювалася економіка, люди масово втрачали роботу – політичний колапс, розкрадання– чому не залишились в Штатах? Не боялися повертатися ? - Ви відзначаєте про нездоланну прірву між українською та американською медициною у сенсі відношення до справи. Не жаліли, що не залишилися в Америці? - Не маючи можливість щось змінити в національній системі охорони здоров’я ви вирішили створити приватну клініку – вас відмовляли і говорили, що в Україні це просто неможливо. Як ви все ж таки зважилися на цей крок? - Цитую інтерв’ю з вами в газеті Дзеркало Тижня:  Працювати я насправді навчилася там (мається на увазі в Америці). Усе, що відбувається тут, — робочий день до другої-третьої години, зранку прийшли, попили чаю, побалакали, тоді пішли трошки попрацювали, тоді ще пообідали та пішли додому — це не робота. Повернувшись, я усвідомила: якщо ти хочеш щось робити, мусиш працювати так, як там. Тому зараз моя клініка працює 12 годин — для людей з 9 до 9, а персонал трудиться з 8 до 10. Звідси кілька питань: 1. Як не скотитися в наше українське «болото»?; Як люди, які звикли працювати в нашій системі – адаптовувалися до вашої системи з 8 до10? Адже ментальний бекграунд сильна штука? - Ви говорили що приймаючи на роботу медсестру ви розглядаєте триста кандидатур – якою має бути людина, що хоче працювати з вами?  - Люди, які працюють разом з вами витримують такий темп – залишаються працювати: адже знаєте у нас народна мудрість підказує, що від роботи коні дохнуть? - Ви, говорячи про вітчизняну медицину, висуваєте надзвичайні вимоги: високий професіоналізм, відповідальність, етичність, також психологічні навички, навіть радше особистісний контакт, зацікавленість особою пацієнта? Як співвіднести такі високі вимоги з такою низькою зарплатнею лікаря у системі державної медицини, а таких лікарів в Україні абсолютна більшість і звідки черпати мотивацію для молодих спеціалістів, які потрапили в цю систему? - Ви вели мову про систему охорони здоров’я серед іншого було сказано: І найстрашніше - це не проблеми системи охорони здоров'я, не відсутність грошей, а відсутність бажання жити, відсутність у людей мотивації до здорового життя, відсутність бажання бути здоровими. – Для таких людей, якщо вони є серед слухачів РМ, або перебувають в такому стані: «Що робити?»
Відповіді на ці питання, а радше розмова Ольгою Вадимівною було для мене яскравим враженням. Сподіваюся, що прослуховування передачі не залишить у вас відчуття втраченого часу, а навпаки збагатить досвідом і натхненням цікавої сильної жіночної Ольги Богомолець.