Того часу Ісус промовляв до натовпів: «Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає. Сама по собі земля родить плід: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі. Коли ж доспіє плід, він негайно посилає серп, бо настали жнива!»
У той час призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два попереду себе до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти. І Він промовив до них: «Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на свої жнива. Ідіть: Я посилаю вас, як ягнят між вовків! Не беріть ні торби, ні палиці, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
Того часу книжники, які спустилися з Єрусалима, казали, що Він має Вельзевула і що бісівським князем бісів виганяє. Покликавши їх до себе, Він промовляв їм у притчах: «Як може сатана сатану виганяти?
Того часу Ісус вийшов на гору і покликав до себе тих, кого сам хотів, і вони прийшли до Нього. Він встановив Дванадцятьох, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати, і щоб вони мали владу виганяти бісів. Він встановив Дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро, а Якову Зеведеєвому та Йоанові, братові Якова, дав ім’я Воанерґéс, що значить: сини грому; і Андрія, і Филипа, і Вартоломея, і Матея, і Тому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта, і Юду Іскаріотського, який і видав Його.
Того часу Ісус зі своїми учнями відійшов до моря, і великий натовп пішов за Ним з Галілеї та з Юдеї, з Єрусалима та з Ідумеї; а також великий натовп із Зайордання, з Тира й Сидона, почувши, що робив Він, зібрався до Нього. І сказав своїм учням мати напоготові човен для Нього, щоб народ не тіснив Його; бо Він оздоровив багатьох, тож ті, хто мав недуги, кидалися до Нього, аби до Нього доторкнутися. І нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним і кричали, вигукуючи: «Ти — Син Божий!» Та Він суворо наказував їм, щоб не виявляли Його.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.