Отець Михайло Дудар: "Я звершив обряд відходу душі і над Нігояном , і над Жизневським, ще до того, як вони віддали духа"

 - У кожному учаснику Майдану, я бачив свого сина, котрий помер раніше - росповідає священник. Я відчував потребу перебувати там. Майдан став способом мого життя.  - Коли почалися події на Грушевського, я цілими днями ходив, спілкувався і підтримував хлопців - продовжує згадувати отець Михайло. Після наступу силовиків, в лазарет занесли спочатку пораненого Сергія Нігояна, а потім Михася Жизневського, я тримав їх за руки, і тихо шепотів молитви на відхід душі. Жизневського, я взагалі спочатку сприйняв за свого парафіянина. Саме головне, що розстріл цих двох хлопців, співпав з річницею смерті мого сина...я плакав, молився, і знову плакав, бо ще раз пережив біль батька, який втатив вже тепер двох синів