Отець Микола ЛУЧИНСЬКИЙ: "В семінарії мене навчили покори змусивши купити морозиво всім одногрупникам"

Створено: 2016-02-25

В ефірі програми Не Пісні розмови говорили про непересічне життя вікарія парафії Христа Царя Всесвіту у Хмельницькому. Як він живучи в православній родині, відчув потребу піти в католицьку церкву. Як пережив трагічну смерть батька і сестри, залишившись єдиним годувальником у 19 років. Що сказав майбутньому священику єпископ Ян Ольшанський. Чому отець подався до Іллічівська робити євроремонти, а потім подався продавати рибу на чому заробив хороші гроші, які, однак, не приносили йому задоволення. Розповів отець і про своє сьогодення: працю з молоддю і свою кар'єру...футболіста на нещодавньому чемпіонаті Європи з футболу серед священиків.

- Кожен клерик навчаючись в семінарії мусить знати свої вади. - Наголошує отець. - Треба знати над чим варто працювати. Був один важкий момент в семінарії. Він з одної сторони, а з іншої ні. Запропонували мені стати віце - кантором. Я не є музикантом, просто вмію трохи співати. Молячись Літургію годин я зробив одну помилку. Одразу вибачився перед семінаристами за цей епізод. Один священик сказав: "Якщо ще раз повториться - будеш купувати усім морозиво!" Уявіть, як мені було прикро: я раніше всіх прийшов з прогулянки, щоб все приготувати, і тут така прикрість, заспівав не з тої сторінки! Дуже не хотілося саме в такий спосіб виправляти свою помилку! Перша проблема, я не мав грошей. Я звернувся до диякона, теперішнього отця Олександра Лаврентьєва, він і позичив мені гроші. Дуже довго не міг пробачити того священика, котрий примусив мене купувати морозиво, навіть сварився з ним, але врешті, ми помирилися під час ділення облаткою. Хоча я і не хотів до нього підходити. Він розпочав ділення словами: "Зізнайся, ти мене проклинав?" Я відповів, що аж так не робив, але не добре думав. Та ситуація навчила мене коритися, і показала, як нам важко робити те, чого не хочеться.