Слухати Радіо

Зараз в ефірі

06:20

Голос народу, голос Божий

В ефірі

Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)

07:40

Дитяча катехиза

08:00

Святий дня

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза з о. Петром Балогом

12:00

Царице Неба

12:20

В родині "Радіо Марія"

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

14:00

Рецепти Життя

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза з о. Петром Врублевським

16:45

Дитяча молитва

Пам’ять про мучеників не повинна пропасти...

Поділитись з друзями
27 червня 2001 року в житті вірних УГКЦ відбулась велична і незабутня подія. В цей час Папа Іван Павло ІІ приїжджав до Львова і зустрічався із паствою. Під час Літургії проголосив 27 українських мучеників Блаженними, над якими проводився беатифікаційний процес.
Одним із проголошених Блаженним був отець Северіян Бараник, ЧСВВ.
с.Дам’яна Галущак в програмі "У Ваших намірах" про життя і духовну діяльність о. Северіяна Бараника.
Бараник Степан Миколайович, монах василіянин (ЧСВВ), народився 18 липня 1889 року в м. Угнів. З 1900 по 1903 рр. навчався в Перемишльській гімназії, опісля в Крехівському новоціяті. 24 вересня 1904 року вступив до чину Святого Василія Великого, де разом з василіанським габітом прийняв нове ім'я Северіян. Це відбулося у монастирі хорватських францішканців у Загребі 14 лютого 1915 року. Після закінчення філософськотеологічних студій у 1915 році отця Северіяна Бараника призначено до Жовківського монастиря. Він активно працював на парохії, очолював Марійське Товариство для молоді, редагував дитячий журнал "Наш приятель". У 1932 році ієромонаха Северіяна призначено ігуменом монастиря оо. Василіян та парохом у церкві Святої Трійці в Дрогобичі, до якої належало 12 тисяч вірних. Отець Северіян брав активну участь у національнопатріотичному і культурноосвітньому житті українців Дрогобича і Дрогобиччини, працював викладачем гімназії, входив у склад старшин кружка "Рідна школа".
Та недовго втішалися діяльністю ієромонаха Северіяна у Жовкві, бо вже 1932 року його призначили ігуменом монастиря оо. Василіян та парохом церкви Святої Трійці в м. Дрогобичі, одному з важливих церковно-релігійних осе­редків Галичини. Саме тут о. Бараника чекало чимало труд­нощів і радощів, однак, мабуть, ніхто тоді ще не думав, що саме в Дрогобичі закінчиться його життя, як і у пер­ших віках християнства - мученицькою смертю. 
З приходом радянських військ енкавеесівці у Дрогобичі заборонили ієромонахам Баранику та Сеньківському виходити поза монастирську обитель, мотивуючи це вимогами військо­вого часу. Вірні радили отцям якнайшвидше вийти з монастирів і перечекати лиху годину, але ієромонахи не хотіли і терпеливо чекали сподіваного. НКВС забрало їх до Дрогобицької тюрми 26 червня 1941 року - і більше живими їх ніхто не бачив. 
Через два-три дні прийшли німці й дозволили людям шука­ти своїх рідних на території тюрми. Те, що відкрилося людсь­кому взору, було справжнім жахом. Розповідає пан Йосиф Ластов'як: "В кінці червня 1941 року фронт наблизився до Дрогобича. Більшовицька влада намагалась замести свої сліди. Я бачив позаду тюрми велику яму, яка була замаскована, присипана піском і утрамбована катком. Більшовики відступи­ли, прийшли німці, і люди кинулись до тюрем, щоб віднайти своїх рідних. Німці на територію в'язниці впускали по декіль­ка осіб — впізнавати замордованих рідних, а більшість людей стояло під брамою. Я, бувши хлопчиною, біля брами нічого не бачив, тому відійшов набік і виліз на дерево. Був страшний сморід, я бачив, як німці послали людей розгортати яму, яка була присипана піском. Яма була свіжа, бо люди розгортали її руками і витягували тіла замордованих людей. Біля ями був навіс, а під ним я побачив мертве тіло отця Северіяна Бараника, що було дуже пошкоджене внаслідок тортур у в'яз­ниці: тіло неприродно напухле, чорне, страшне лице, а бать­ко пізніше розповідав, що на грудях був також вирізаний хрест. Тіло о. Бараника я бачив на відстані 10-15 метрів". 
Через кілька років після закінчення війни місцевий прокурор, оповідаючи п. Софії Морській про те, що дія­лось тоді у тюрмі та зокрема про отців, розповів: "Одного з них зварили в котлі і давали їсти в'язням, інших закопу­вали по шию в землю і ходили по їхніх головах". Місце захоронення ієромонаха не є достеменно відомим, але численні свідчення вказують на те, що він був похова­ний разом з іншими у спільній могилі на цвинтарі на вулиці Грушевського в м. Дрогобичі (Нові Українські Мученики XX ст. Рим, 2002).
"Пам'ять про мучеників не повинна пропасти", - сказав Папа Римський Іван Павло II 27 червня 2001 року під час святої Служби Божої у Львові і проголосив о. Северіяна Бараника і ще 26 українських мучеників Блаженними. 
Северин Бараник був беатифікований 26 червня 2001 року Римським папою Іваном Павлом ІІ.
Текст взято з сайту: http://www.library.sokal.lviv.ua/postati_baranyk.html

Відгуки

"Якщо людина відкрита на Боже милосердя, Господь може її щедро ним наповнити!" - отець Петро Франків

"Якщо людина відкрита на Боже милосердя, Господь може її щедро ним наповнити!" - отець Петро Франків

Мова про Милосердя Боже.
Що святий Франицк говорив про Богородицю?

Що святий Франицк говорив про Богородицю?

Слово про Марійну побожність святого Франциска.
Як був віднайдений Хрест Господній?

Як був віднайдений Хрест Господній?

Для християн Хрест Ісуса завжди був вівтарем, на якому Син Божий приніс Богу Отцю в жертву самого себе заради відкуплення світу. 
В програмі "У Ваших намірах" з сестрою Дам’яною Галущак говоримо про свято Воздвиження Всечесного Хреста: історію свята та цінність Хреста в житті усіх християн.
"Є підозра, що Адольф Гітлер дійсно був одержимий", - отець Міхал Бранкевич

"Є підозра, що Адольф Гітлер дійсно був одержимий", - отець Міхал Бранкевич

20 квітня 1889 році народився один з найбільших людожерів у Всесвітній історії - Адольф Гітлер.
Таїнство Соборування: історія та сучасність

Таїнство Соборування: історія та сучасність

Третя катехеза отця Петра Лопатинського, диякона Православної Церкви України, про Таїнство Соборування: історія та сучасність.
В древності помазання єлеєм не було так поширено, як покладання рук.
Є дві практики:
- помазання святим єлеєм важкохворих людей;
- помазання на прощення гріхів.
В ХХ ст. практика виглядає так: починають здійснювати це Таїнство в кінці Великого посту, а саме у Великий Четвер або Велику Суботу. тобто підготовка до Таїнства Соборування здійснюється через Великий піст. Людина приступає до Таїнства Покаяння і Євхаристії, а вже потім приступає до Таїнства Соборування.