Слухати Радіо

Зараз в ефірі

18:00

Трансляція св. Меси із катедри свв. апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)

В ефірі

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

20:20

Між нами дівчатами

21:00

Люди справи

22:00

Катехиза

23:00

Слово на кожен день

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Школа лідерства

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

04:40

Біблійні читання

05:00

Рецепти Життя

06:00

Дитяча катехиза

Пам’ять про мучеників не повинна пропасти...

Поділитись з друзями
27 червня 2001 року в житті вірних УГКЦ відбулась велична і незабутня подія. В цей час Папа Іван Павло ІІ приїжджав до Львова і зустрічався із паствою. Під час Літургії проголосив 27 українських мучеників Блаженними, над якими проводився беатифікаційний процес.
Одним із проголошених Блаженним був отець Северіян Бараник, ЧСВВ.
с.Дам’яна Галущак в програмі "У Ваших намірах" про життя і духовну діяльність о. Северіяна Бараника.
Бараник Степан Миколайович, монах василіянин (ЧСВВ), народився 18 липня 1889 року в м. Угнів. З 1900 по 1903 рр. навчався в Перемишльській гімназії, опісля в Крехівському новоціяті. 24 вересня 1904 року вступив до чину Святого Василія Великого, де разом з василіанським габітом прийняв нове ім'я Северіян. Це відбулося у монастирі хорватських францішканців у Загребі 14 лютого 1915 року. Після закінчення філософськотеологічних студій у 1915 році отця Северіяна Бараника призначено до Жовківського монастиря. Він активно працював на парохії, очолював Марійське Товариство для молоді, редагував дитячий журнал "Наш приятель". У 1932 році ієромонаха Северіяна призначено ігуменом монастиря оо. Василіян та парохом у церкві Святої Трійці в Дрогобичі, до якої належало 12 тисяч вірних. Отець Северіян брав активну участь у національнопатріотичному і культурноосвітньому житті українців Дрогобича і Дрогобиччини, працював викладачем гімназії, входив у склад старшин кружка "Рідна школа".
Та недовго втішалися діяльністю ієромонаха Северіяна у Жовкві, бо вже 1932 року його призначили ігуменом монастиря оо. Василіян та парохом церкви Святої Трійці в м. Дрогобичі, одному з важливих церковно-релігійних осе­редків Галичини. Саме тут о. Бараника чекало чимало труд­нощів і радощів, однак, мабуть, ніхто тоді ще не думав, що саме в Дрогобичі закінчиться його життя, як і у пер­ших віках християнства - мученицькою смертю. 
З приходом радянських військ енкавеесівці у Дрогобичі заборонили ієромонахам Баранику та Сеньківському виходити поза монастирську обитель, мотивуючи це вимогами військо­вого часу. Вірні радили отцям якнайшвидше вийти з монастирів і перечекати лиху годину, але ієромонахи не хотіли і терпеливо чекали сподіваного. НКВС забрало їх до Дрогобицької тюрми 26 червня 1941 року - і більше живими їх ніхто не бачив. 
Через два-три дні прийшли німці й дозволили людям шука­ти своїх рідних на території тюрми. Те, що відкрилося людсь­кому взору, було справжнім жахом. Розповідає пан Йосиф Ластов'як: "В кінці червня 1941 року фронт наблизився до Дрогобича. Більшовицька влада намагалась замести свої сліди. Я бачив позаду тюрми велику яму, яка була замаскована, присипана піском і утрамбована катком. Більшовики відступи­ли, прийшли німці, і люди кинулись до тюрем, щоб віднайти своїх рідних. Німці на територію в'язниці впускали по декіль­ка осіб — впізнавати замордованих рідних, а більшість людей стояло під брамою. Я, бувши хлопчиною, біля брами нічого не бачив, тому відійшов набік і виліз на дерево. Був страшний сморід, я бачив, як німці послали людей розгортати яму, яка була присипана піском. Яма була свіжа, бо люди розгортали її руками і витягували тіла замордованих людей. Біля ями був навіс, а під ним я побачив мертве тіло отця Северіяна Бараника, що було дуже пошкоджене внаслідок тортур у в'яз­ниці: тіло неприродно напухле, чорне, страшне лице, а бать­ко пізніше розповідав, що на грудях був також вирізаний хрест. Тіло о. Бараника я бачив на відстані 10-15 метрів". 
Через кілька років після закінчення війни місцевий прокурор, оповідаючи п. Софії Морській про те, що дія­лось тоді у тюрмі та зокрема про отців, розповів: "Одного з них зварили в котлі і давали їсти в'язням, інших закопу­вали по шию в землю і ходили по їхніх головах". Місце захоронення ієромонаха не є достеменно відомим, але численні свідчення вказують на те, що він був похова­ний разом з іншими у спільній могилі на цвинтарі на вулиці Грушевського в м. Дрогобичі (Нові Українські Мученики XX ст. Рим, 2002).
"Пам'ять про мучеників не повинна пропасти", - сказав Папа Римський Іван Павло II 27 червня 2001 року під час святої Служби Божої у Львові і проголосив о. Северіяна Бараника і ще 26 українських мучеників Блаженними. 
Северин Бараник був беатифікований 26 червня 2001 року Римським папою Іваном Павлом ІІ.
Текст взято з сайту: http://www.library.sokal.lviv.ua/postati_baranyk.html

Відгуки

"Дух Ісуса Христа дозволяє Церкві уникати великих помилок!"- отець Міхал Бранкевич

"Дух Ісуса Христа дозволяє Церкві уникати великих помилок!"- отець Міхал Бранкевич

В цьому році до семінарії РКЦ поповнили три десятки хлопців з наміром стати священниками. Яким має бути душпастир у XXI столітті - наша розмова.
Пророцтво Даниїла про Месію - Ісуса Христа

Пророцтво Даниїла про Месію - Ісуса Христа

В циклі катехез "Пророки Старого завіту" з о.Володимиром Кусьнежом розглядаємо тексти книг пророків Захарії та Даниїла в месіанському контексті.
Яким чином у середовищі пророків зароджувалися ідеї про Месію, Спасителя, і наскільки вони різноманітні?
Коли пророки говорили про Божого Месію, то під впливом Божого натхнення вони вже заповідали пришестя Ісуса Христа, але говорили до своїх сучасників, мовою зрозумілою для них.
"Перше, що ми можемо зробити для померлих - пробачити їм!" - отець Мар'ян Мельничук

"Перше, що ми можемо зробити для померлих - пробачити їм!" - отець Мар'ян Мельничук

В листопаді особливо молимось за померлих. Який зв'язок зберігаємо з ними і що вони потребують від нас - слухайте у подкасті.
Введення Пресвятої Діви Марії в храм

Введення Пресвятої Діви Марії в храм

Свята на честь Пресвятої Богородиці займають перше місце після свят Господніх. Далі з с.Дам’яною Галущак говоримо про Празники Літургійного року.
Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, яке Східна Церква відзначає 4 грудня (21 листопада – за Григоріанським календарем) належить до 12 найбільших церковних свят в Греко-католицькій Церкві. Євангеліє нічого не говорить нам про подію уведення в храм Богородиці. Основою цього свята, як і Різдва й Успення Божої Матері, є традиція Церкви й апокрифічні книги.
"Раніше на одному вівтарі могла бути відслужена лише одна Меса, тому їх так багато в старих храмах", - о.Лаврентій Жезіцький

"Раніше на одному вівтарі могла бути відслужена лише одна Меса, тому їх так багато в старих храмах", - о.Лаврентій Жезіцький

Монах-паулін, отець Лаврентій Жезіцький у програмі "У Ваших намірах" пояснює устрій католицького храму та як відвідувач святині має себе в ній поводити. Автор багато уваги приділяє храмовому убранству, а саме бічним вівтарям, відповідає на питання "чому в кожному костелі є присутня хресна дорога" та дає означення традиції використання свічок під час Богослужіння.