Події в Україні другої половини XVI ст. в контексті всесвітньої історії. Частина третя: від Османів до Москви.

У кожного, хто цікавиться розвитком історичного процесу, може виникнути питання: чому “зненацька” з’являються нові народи, постають держави, що з ними було в минулому, зрештою, чому про них не говорять у попередньому історичному огляді? Відповіді у новій програмі!

Зокрема, пояснення звідки прийшли сельджуки, як вони в XI ст. почали завоювання територій Афганістану, Персії, Іраку, як на їхньому шляху з’явилася Мала Азія, яка на той час входила до складу Візантійської імперії. Яким чином потім до них долучились та змішались османи, заснувавши нову державу та захопивши значну частину Азії, Африки й Європи. Врешті-решт, як Османська імперія зруйнувала Візантію, захопивши в 1453 р. Константинополь.

Значну частину передачі, ми з Ю. Комаровим, приділили найближчому сусіду українських земель — Московії та її великим князям, що почали захоплювати руські землі, особливо Івану IV Грозному, який з 1547 року оголосив себе царем і великим князем Русі. Що це за особистість, як відбувалося завоювання нових земель (в результаті чого Московія збільшилася вдвічі), як він провадив реформи, й, водночас, терор? Своєрідним апогеєм прояву хворобливої уяви Івана стало забиття до смерті свого старшого сина, що так майстерно показав у своїй картині Ілля Рєпін “Іван Грозний і його син Іван” (див. репродукцію).

Зі смертю Івана Грозного та після недовгого царювання його сина Федора сталася криза: припинилася династія Рюріковичей, до влади прийшов Борис Годунов, а з його смертю настали так звані смутні часи: поява царів-самозванців, так званих, Лжедмитріїв, іноземна інтервенція, громадянська війна. Сергій Кириллов на своєму полотні “Смутний час. Лжедмитрій” зафіксував епізод цієї кривавої епохи (див. репродукцію).

Важливим для розуміння становлення Росії є теологічна та політична концепція “Москва — третій Рим”, висловлена вперше ще бл.1500 року ченцем Філотеєм, яка стала основою для світоглядної концепції Московської централізованої держави, від якої Росія не відступила й досі. У 1448 р. відбулось самопроголошення Московської автокефальної церкви, а за часів Годунова, патріархи православних церков погодилися на проголошення Московського патріархату у 1593 р., що вплинуло на конфесійну ситуацію безпосередньо на території України.

На завершення торкнулися процесів утворення Кримського ханства, яке невдовзі стало васалом Османської імперії та здійснювало постійні набіги на сусідів.