"Покликання апостолів", - коментар Євангелія дня

Того часу Ісус увійшов до якогось села, і одна жінка на ім’я Марта прийняла Його до себе. І в неї була сестра, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слово. А Марта метушилася при багатьох послугах; тож, підійшовши, сказала: «Господи, чи Тебе не обходить, що моя сестра залишила мене саму услуговувати? Скажи їй, щоб мені допомогла!» У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!»

Того часу один законник підвівся і сказав, випробовуючи Ісуса: «Учителю, що маю зробити, аби успадкувати вічне життя?» Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як читаєш?» Той у відповідь сказав: «Любитимеш Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе».

На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: «То хто найбільший у Царстві Небесному?» Ісус покликав дитину, поставив її серед них і сказав: «Воістину кажу вам: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному. Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає. Стережіться, щоб ви не погордували жодним з цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Отця, який на небесах».

Того часу призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два перед своїм лицем до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти. І Він промовив до них: «Жниво велике, а робітників мало; тож благайте Господаря жнив, щоби вислав робітників на свої жнива.

Того часу Ісус і Його учні були в дорозі, і коли вони йшли, один сказав Йому: «Я піду слідом за Тобою, куди тільки Ти підеш». Та Ісус відповів йому: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити».