Покликання Авраама

Було тоді в Єрусалимі свято Відновлення. Була зима; й Ісус ходив у храмі в притворі Соломона. Тож обступили Його юдеї і говорили Йому: «Доки будеш томити нашу душу? Якщо Ти Христос, скажи нам відкрито!» Ісус відповів їм: «Я вам сказав, а ви не вірите. Діла, які Я чиню в Ім’я Мого Отця, вони свідчать про Мене.

Того часу Ісус сказав: «Воістину, воістину кажу вам: хто не входить до овечої ко­ша­ри дверима, але перелазить через верх деінде, той злодій і роз­бій­ник, а хто входить дверима, той пас­тир овець. Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу; і він кличе своїх овець по імені й виводить їх. 

Того часу стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: «Як це може Він дати нам їсти своє тіло?» А Ісус сказав їм: «Воістину, воістину кажу вам: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя. Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій. Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому. Як послав Мене живий Отець, і Я живу через Отця, так і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як їли батьки й померли; хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!» Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі.

Отець Вальдемар Павелець у ранковій катехизі розповідає про культ Богородиці в Католицькій Церкві. 

До уваги слухачів катехиза отця Віталія Козака з циклу "Антропологія святої Едити Штайн". Тема: Душа і тіло, єдність чи боротьба?