"Повезуть у Сибір, чи усе-таки до Риму?", - отець Ігор Бойко про примхи долі, інтелект Блаженнішого Святослава Шевчука та гумор кардинала Любомира Гузара

Для того, щоб 14-річний юнак, майбутній священник, отець Ігор Бойко отримав дозвіл навчатися у класичній гімназії Української Папської Малої Семінарії у Римі, довелося звертатися до тодішнього Генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова.

"На початку 1990 року з Риму до України приїхав  ректор Української Папської Малої Семінарії отець Євген Небесняк. Він набирав першу групу молодих хлопців, які хотіли б поїхати до Вічного міста на студії. Там вже навчалися дітки, то були переважно чада наших емігрантів та представники різних європейських країн і континентів. Бракувало студентів з нашої країни, бо довго не було такої можливості.

Було відібрано 22 хлопці зі Львова. Щоб виїхати, а на той час нам було по 12-14 років, було необхідно рушати до Москви на виготовлення закордонних паспортів для нас, майбутніх семінаристів. Цією справою опікувався пан Мирослав Солтис, який вирушив до Білокам'яної. За його словами, особисто Михайло Сергійович Горбачов підписав нам дозвіл. В цих паспортах стояла віза, що нам дозволено їхати в Італію. Я цей паспорт зберіг, він досі лежить у мене вдома, як пам'ятка про ці буремні події.

Я так інколи жартую, що коли ми сідали в потяг, який прямував зі Львова до Риму, транзитом через Москву, Будапешт і Загреб, то сумнівалися в яку сторону поїдемо? Чи рушимо у бік Сибіру, чи усе-таки, повезуть до Риму?" -  пригадав отець Ігор Бойко.