Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Школа лідерства
Духовні читання
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Біблійні читання
Молитва
Дитяча катехиза
Голос народу, голос Божий
Меса
Дитяча катехиза
Житія святих
Слово на кожен день
Молитовна лінія
Розарій
В «Рецептах життя» Патріах Київський і всієї Руси-України Філарет. «Я молився Богу, щоб Господь показав мені шлях. Якщо я повинен стати московським Патріархом – то я згідний нести цей хрест. А якщо Богу не угодно – то я ніяких претензій на патріаршество не маю. Незважаючи, що я був місцеблюстителем, а місцеблюстителі завжди ставали Патріархами, і Олексій і Сергій був місцеблюстителем – став Патріархом і Олексій Семанський і Пімен… А я був місцеблюстителем і Патріархом не став. Я спокійно це сприйняв, значить волі Божої на це не було. Значить воля Божа була, щоб я став Патріархом Київським і щоб в Україні була автокефальна церква…».
«Ми не хочемо одну залежність московську міняти на константинопольську. Ми хочемо бути самостійною незалежною церквою тобто автокефальною… Але прийде час і всі православні церкви України з’єднаються в єдину помісну церкву. Це буде обов’язково. Я в цьому переконаний, іншого шляху нема… Війна яка зараз іде, яка є злом, але результат буде добрим, в результаті московський патріархат перейде в київський…».
«…Я порівнюю Донбас часу Другої Світової Війни і тепер, тоді під час окупації храми були заповнені, а сьогодні на Донбасі храмів набудовано багато, але вони майже пусті. Тому на мою думку, не випадкова ця війна ці страждання, Господь через страждання хоче навернути людей до віри, до служіння Йому… Як я через смерть через страждання прийшов до Бога, так і оці люди навернуться…».
В рубриці "Люди надії" говоримо з отцем Романом Шкрібенцем, протопресвітером Бердичівського деканату УГКЦ, військовим капеланом, директором благодійного фонду Карітас Бердичів.
Про служіння військовим та їхнім сім’ям, волонтерство та силу соціальної згуртованості під час повномасштабної війни.
Відверта розмова з отцем Олександром Більським, парохом парафії Мучеників Макавейських УГКЦ у Бериславі Херсонської області, директором благодійної організації Карітас Берислав. Про ризиковане соціальне служіння під час окупації Берислава та після його звільнення, зруйноване місто і роль Церкви у відновленні життя людей на Півдні України після звільнення Херсонщини.