Того часу фарисеї запитали: «Коли прийде Боже Царство?» – Ісус відповів їм і сказав: «Боже Царство не прийде помітно, і не скажуть: “Ось тут” або: “Там”. Адже Боже Царство посеред вас». І сказав учням: «Настануть дні, коли забажаєте побачити один із днів Людського Сина, – та не побачите. І скажуть вам: “Ось тут!” – або: “Ось там!” – не виходьте і не біжіть слідом. Адже як блискавка, блиснувши, світить від краю до краю неба, – так буде і Людський Син cвого дня. Та спершу Він має багато постраждати і бути відкинутим цим родом».
Того часу Господь сказав: «Хто з вас, маючи слугу, який оре або пасе, скаже йому, коли він прийде з поля: “Негайно йди та сідай до столу?” Та хіба не скаже йому: “Приготуй щось мені поїсти, підпережися і прислуговуй, поки я наїмся і нап’юся, а потім ти їстимеш і питимеш?” Чи стане дякувати він слузі, тому що він виконав наказане? Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: “Ми, непридатні слуги, зробили те, що повинні були зробити”».
Наближалася юдейська Пасха, й Ісус піднявся в Єрусалим. І знайшов у храмі тих, які продають овець, волів і голубів, і міняльники грошей, які там сиділи. Зробивши бича з мотузок, Він вигнав усіх із храму, й овець і волів, розсипав монети у міняльників, а столи поперевертав.
Чому перед створенням людини Бог говорить у множині: «Створімо людину на Наш образ»? До кого Він звертається? І що історія створення розповідає нам про те, ким насправді є людина? Про це у своїй катехезі на Радіо Марія розповідає отець Олексій Самсонов.
Того часу Ісус сказав до своїх учнів: «Був один багатий чоловік, котрий мав управителя, якого звинуватили, нібито він розтрачує його майно. Покликавши його, сказав йому: “Що це я чую про тебе? Дай звіт за своє управління, бо більше не зможеш розпоряджатися”. Став міркувати собі управитель: “Що ж мені робити, адже мій пан позбавляє мене управління? Копати не маю сили, жебракувати соромлюся.