Про патріотів, дон Кіхотів і ідіотів

Останнім часом спостерігаю кілька категорій громадян, і їх реакцію на ситуацію політичну. Частина при перших проявах російської агресії зверненої на наш суверенітет – без зайвих зважень кинулась до військоматів і курсів підготовки медсестер, частина веде війну духовну, організувавшись в так звану молитовну сотню, частина воює інформаційно, спростовуючи дезінформацію, чи направляючи дзеркало правди на «королівство кривих дзеркал», яким стало зараз наше східне сусідство… Але є частина й тих, хто в своєму одчайдушному пориві до відваги не бачить вектора спрямування свого гніву, не бачить «цитаделей зла», які треба поборювати і натомість, як писав Грицько Чубай (якого я так люблю цитувати) «грає у безумство одчайдух, щоби повірили, що в нього є одвага». Ця група, як ви вже здогадались – дон Кіхоти… Але, друзі, є ще як мінімум одна група – це ідіоти. Так, саме ідіоти, бо давньогрецький термін окреслює цим визначенням людину, що живе у відриві від суспільного життя, не бере участі у загальних зборах громадян поліса та інших формах державного і громадського демократичного управління. Тож в програмі «Рецепти життя» з директором РІСУ Тарасом Антошевським говорили про патріотів дон Кіхотів і, звиняйте, ідіотів.