Те що Україна має бути вільною і неподільною, це константа, яка в свідомості скріплюється кров’ю тих, хто поліг за це. Але, як в одній країні вжитись непримиримим ворогам? Як спілкуватись людям з кардинально відмінними поглядами і ментальністю? Як прийняти тих хто оскверняє пам'ять героїв, розстрілює патротів, чи влаштовує «паради ганьби»? Чи можемо ми побачити в людях, з якими маємо відмінну «правду», рівного собі? Про це в «Рецептах життя» говорили з засновницею Ініціативної групи «Простір гідності» Оленою Ганцяк-Каськів (Україна) та міжнародним сертифікованим тренером з ненасильницького спілкування Карлом Плеснером (Данія).
Олена Ганцяк – координатор ініціативної групи заснування Українського центру ненасильницького спілкування «Простір Гідності», консультант у сфері стратегічного менеджменту і комунікацій; під час Майдану була головним координатором Українського координаційного центру міжнародної допомоги (постраждалим під час Революції гідності), з допомогою якого важкопоранених було відправлено на лікування у Польщу, Німеччину, Румунію, Чехію, Естонію, Латвію, Литву, Угорщину, Італію, Австрію, Ізраїль; голова Патріаршого товариства Святого Володимира у Києві, яке об’єднало Церкви різних конфесій, в тому числі – і для допомоги потерпілим на Майдані; дочка відомої в Україні гуцульської письменниці Марії Влад. Карл Плеснер (Carl Plesner) – міжнародний сертифікований тренер з ненасильницького спілкування (Данія), фахівець з вирішення проблем психологічного відновлення у випадках перенесення насильствa, спеціаліст з переговорної діяльності та відновлення суспільства після насильства. Працював у Данії, Норвегії, Польщі, Індії, Ізраїлі, Палестині та ін. З перших днів Євромайдану на волонтерських засадах надавав психологічну відновлювальну та посередницьку (переговорну) допомогу учасникам протестів, працівникам міліції і спецпідрозділів (як під час протестних подій, так і після їхнього завершення). Допомагає волонтерським службам реагувати на виклики подій. Працює в Києві, Львові, Харкові з різними групами, зокрема – з евакуйованими з територійАТО, біженцями, учасниками бойових дій, волонтерськими групами. Головні зусилля у праці спрямовані на примирення і відновлення довіри і гідності між людьми і громадами після насильницьких конфліктів. Разом з українськими колегами працює над створенням українського центру Ненасильницького спілкування «Простір Гідності».