"Рецепти життя" довжиною в епоху

Тетяна Калініченко

Друзі, я провела інтерв'ю яке мене досі не відпускає. Історія, яка незалишить байдужим нікого, Марія Гапич 93 річна киянка, котра пам'ятає все ХХ століття. Я спілкувалась з нею і думала, якби в школах і ВИШах історію викладали не з книжок, які пишуться під конкретну лінію партії, чи вигоду чиюсь... А якби до дітей приходили такі люди, які оживляють собою метртві друковані стронки виправлених хронік. Якби історію розповідали так, через призму однієї сім'ї, одного життя - впевнена ми би не просто її знали, ми би були закохані в історію. Хтось заперечить мені суб'єктивізмом, але де є об'єктивна правда в історії? Слухаючи Пані Марію, я, напевно, перше в житті захотіла перенестись в машині часу... І хоч одним днем,будучи поряд з нею, відчути навіть голод 33 в Києві, нацистстку окупацію, незалежну Україну... І побачити їх разом))) Молоду 25 річну Марію і його "такого красеня", військового, Василя Гапича... Я не встигла розпитати нічого в своїх баусь і дідусів. Може після цього ефіру хтось з вас всигне. p.s. Зараз пані Марії діагностують рак, від онко померла її донечка, її чоловік... Моліться за неї.