Дитяча молитва
Голос народу, голос Божий
Літургія годин (Бревіарій)
Свята Літургія із храму св. Мартина (Мукачево)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Школа лідерства
Духовні читання
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Біблійні читання
В циклі історичної програми Magistra vitae цього разу почали розглядати становище римо-католицької церкви в Україні в першій половині ХІХ століття з істориком, архівістом Ганною Путовою.
Як знають наші постійні слухачі, декілька програм були присвячені розгляду становища православної та протестантських церков на теренах України в ХІХ ст. Цього разу говорили про ситуацію в римо-католицькій церкві.
Доволі цікавим є історичний контекст: загальна ситуація у Вселенській церкві у зв’язку з процесами секуляризації, що охопили спочатку Францію (у зв’язку з просвітництвом та Великою французькою революцією), а потім і весь західний світ (у зв’язку із наполеонівськими війнами).
Вірні римо-католицької церкви на українських землях, що опинилися у складі Австрійської та Російської імперій переживали складні часи життя в нових умовах політичної дійсності. Ці умови багато в чому відрізнялися, але мали й спільні риси: величезний тиск на церкву, тотальна секуляризація, прагнення проведення церковної політики незалежно від Апостольського Престолу.
Як римо-католицька церква вийшла з цієї ситуації нових історичних реалій, як здійснювала свою місію, як, незважаючи на державний тиск, вистояла й збільшувалася, - дізнавайтеся прослухавши передачу.
В програмі окреслені також яскраві постаті того часу - Папи Римські Пій VI, Пій VII, ув’язнені Наполеоном (на світлині - гробниця Пія VII в соборі Св. Петра; авторське право Westerdam - власна робота работа, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=27751437), імператори Наполеон, Олександр, Йосиф.
Розповіли про зміни адміністративно-територіального устрою дієцезій та створення нових єпархій в Російській імперії. Так, з'являється Луцько-Житомирська дієцезія, де у ХІХ столітті були такі єпископи: Каспер Казимір Цецішовський (1798-1828) - на світлині епітафія єпископу Цецішовському у Луцькій катедрі; Автор: Котис Олександр - власна робота, CC BY 3.0, https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=770949; Михайло Півницький (1831-1845); Каспер Боровський (1848-1883); Симон Мартин Козловський (1883-1891); Кирило Любовідзький (1897-1898); Болєслав Єронім Клопотовський (1899-1901).
Про інші цікаві факти дізнавайтеся з програми, продовження буде.
Ця програма циклу Magistra vitae з істориком, дослідником Андрієм Руккасом, доцентом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка була присвячена подіям української революції у червні – липні 1917 р.
Ця програма циклу Magistra vitae з істориком, викладачем Юрієм Комаровим продовжила минулу розповідь про Лютневу революцію 1917 р. Як її події проходили в Україні, як сформувалася українська Центральна Рада, чому так важливо сьогодні – під час збройної військової агресії росії – докладно дослідити проголошення української державності?
Ця програма циклу Magistra vitae з істориком, викладачем Юрієм Комаровим була присвячена революційним подіям лютого 1917 р., що призвели до падіння самодержавства. Чому і як царат впав? Які невідкладні завдання постали? Як ці події вплинули на українську революцію 1917-1920 рр.?
Гостем історичної програми Magistra vitae цього разу став кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, автор більше як 120 наукових праць Андрій Руккас; досліджували першу світову війну
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.