Голос народу, голос Божий
Літургія годин (Бревіарій)
Трансляція св.Меси із Базиліки Воздвиження Всечесного Хреста (Чернівці)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Духовні читання
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Розмова з екзорцистом
Духовні читання
Катехиза
Біблійні читання
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
В циклі історичної програми Magistra vitae цього разу почали розглядати становище римо-католицької церкви в Україні в першій половині ХІХ століття з істориком, архівістом Ганною Путовою.
Як знають наші постійні слухачі, декілька програм були присвячені розгляду становища православної та протестантських церков на теренах України в ХІХ ст. Цього разу говорили про ситуацію в римо-католицькій церкві.
Доволі цікавим є історичний контекст: загальна ситуація у Вселенській церкві у зв’язку з процесами секуляризації, що охопили спочатку Францію (у зв’язку з просвітництвом та Великою французькою революцією), а потім і весь західний світ (у зв’язку із наполеонівськими війнами).
Вірні римо-католицької церкви на українських землях, що опинилися у складі Австрійської та Російської імперій переживали складні часи життя в нових умовах політичної дійсності. Ці умови багато в чому відрізнялися, але мали й спільні риси: величезний тиск на церкву, тотальна секуляризація, прагнення проведення церковної політики незалежно від Апостольського Престолу.
Як римо-католицька церква вийшла з цієї ситуації нових історичних реалій, як здійснювала свою місію, як, незважаючи на державний тиск, вистояла й збільшувалася, - дізнавайтеся прослухавши передачу.
В програмі окреслені також яскраві постаті того часу - Папи Римські Пій VI, Пій VII, ув’язнені Наполеоном (на світлині - гробниця Пія VII в соборі Св. Петра; авторське право Westerdam - власна робота работа, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=27751437), імператори Наполеон, Олександр, Йосиф.
Розповіли про зміни адміністративно-територіального устрою дієцезій та створення нових єпархій в Російській імперії. Так, з'являється Луцько-Житомирська дієцезія, де у ХІХ столітті були такі єпископи: Каспер Казимір Цецішовський (1798-1828) - на світлині епітафія єпископу Цецішовському у Луцькій катедрі; Автор: Котис Олександр - власна робота, CC BY 3.0, https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=770949; Михайло Півницький (1831-1845); Каспер Боровський (1848-1883); Симон Мартин Козловський (1883-1891); Кирило Любовідзький (1897-1898); Болєслав Єронім Клопотовський (1899-1901).
Про інші цікаві факти дізнавайтеся з програми, продовження буде.
Продовжуємо розгляд подій української революції в циклі програм Magistra vitae, особливо зосереджуючись на такому феномені, як Українська держава гетьмана П. Скоропадського з п. Іриною Телегуз, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії та етнології України Українського державного університету ім. М. Драгоманова
Пропонуємо Ваші увазі програму циклу Magistra vitae в дещо незвичайному форматі – на стику віри, теології, історії – про пророцтва Богородиці під час фатімських об’явлень та їхнє втілення в історичних подіях ХХ – початку ХХІ століть – з отцем Романом Лабою, OSPPE (Орден Св. Павла Першого Пустельника), доктором біблійної теології
Ця підсумкова програма В Родині Радіо Марія була присвячена обговоренню важливості молитви, особливо зараз, в час, коли вже два роки триває збройна військова агресія росії проти нашої Батьківщини.
Продовжуємо розгляд подій української революції в циклі програм Magistra vitae. Цього разу розповідали про події падіння Центральної Ради та проголошення Української держави П. Скоропадського з п. Іриною Телегуз, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії та етнології України Українського державного університету ім. М. Драгоманова
Ця програма В Родині Радіо Марія була присвячена спілкуванню з представником ордену кармелітів босих (OCD) – отцем Мареком Громоткою, настоятелем київської парафії Воздвиження Хреста Господнього (на фото), який розповідав про служіння, життя в спільноті, опіку над вірними.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.