Молитовна лінія
Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)
Вечірній ефір
Катехиза
Духовні читання
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Католицька енциклопедія
Духовні читання
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Молитва
Дитяча катехиза
Голос народу, голос Божий
Хресна Дорога
В програмі Magistra vitae продовжили розмову про римо-католицьку церкву в українських землях у XVIII ст., коли вони відійшли до Російської імперії, з істориком, громадсько-політичним діячем Олександром Алфьоровим.
На світлині: перший архієпископ Могилівський Станіслав Сестренцевич
На початку програми нагадали слухачам про історичний контекст: розділи Речі Посполитої між Австрією, Пруссією, Росією у 1772, 1793, 1795 рр. Після цих територіальних змін російський царат забажав здійснювати адміністративне керування римо-католицьким кліром та католиками. Відповідно до указу Катерини ІІ 1795 р. були ліквідовані Віленьске, Інфлянтське, Київське, Кам’янецьке, Луцьке римо-католицькі єпископства та створені нові - Інфлянтське, Пінське, Летичівське, що підпорядковувалися могилівському архієпископу С. Сестренцевичу. Духовенству було заборонено виконувати накази будь-яких церковних органів, розташованих за кордоном, вступати в контакти з Апостольським Престолом і навіть виїжджати за кордон. І Катерина ІІ, і її наступник Павло І тиснули на Папу Пія VI, прагнучи добитися його згоди на зміни, що сталися. Для вивчення питання і впорядкування справ Папа направив у Росію нунція кардинала Лаврентія Літту, який після дворічного перебування в Російській імперії і відповідних переговорів з урядом та Римом задля захисту католицької віри запропонував проект організації католицької церкви двох обрядів у Російській імперії.
Як продовжила діяти римо-католицька церква в нових умовах, як відбувались наступні “перетрубації” католицьких дієцезій, як погіршилося становище греко-католиків, як царат пішов шляхом підпорядкування організаційних структур урядові - слухайте в програмі.
В контексті святкування 700-річчя Київсько-Житомирської дієцезії згадали про наших пастирів цього періоду - єпископів Каєтана Ігнатія Солтака, Йосифа Андрія Залуського, Ігнатія Франциска Оссолінського, Каспера Цецішевського.
За часів єпископа Каспера Цецішевського (на світлині) у 1795 р. сталася ліквідація Київської дієцезії. Єпископ був призначений ординарієм новоутвореної Пінської дієцезії, осідок якої був перенесений до Житомира. У 1798 р. Павло І дозволив відновити Київську дієцезію з осідком в Житомирі та додати до неї терени Луцької дієцезії. Відтак новоутворена єпархія стала називатись Луцько-Житомирською в рамках новоствореної Могилівської митрополії, а єпископ Цецішевський став її першим ординарієм.
Продовжуємо розгляд подій української революції в циклі програм Magistra vitae, особливо зосереджуючись на такому феномені, як Українська держава гетьмана П. Скоропадського з п. Іриною Телегуз, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії та етнології України Українського державного університету ім. М. Драгоманова
Пропонуємо Ваші увазі програму циклу Magistra vitae в дещо незвичайному форматі – на стику віри, теології, історії – про пророцтва Богородиці під час фатімських об’явлень та їхнє втілення в історичних подіях ХХ – початку ХХІ століть – з отцем Романом Лабою, OSPPE (Орден Св. Павла Першого Пустельника), доктором біблійної теології
Ця підсумкова програма В Родині Радіо Марія була присвячена обговоренню важливості молитви, особливо зараз, в час, коли вже два роки триває збройна військова агресія росії проти нашої Батьківщини.
Продовжуємо розгляд подій української революції в циклі програм Magistra vitae. Цього разу розповідали про події падіння Центральної Ради та проголошення Української держави П. Скоропадського з п. Іриною Телегуз, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії та етнології України Українського державного університету ім. М. Драгоманова
Ця програма В Родині Радіо Марія була присвячена спілкуванню з представником ордену кармелітів босих (OCD) – отцем Мареком Громоткою, настоятелем київської парафії Воздвиження Хреста Господнього (на фото), який розповідав про служіння, життя в спільноті, опіку над вірними.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.