Житія святих
Катехиза
Ангел Господній
Хресна Дорога
Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Дитяча катехиза
Катехиза
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Новини
Голос народу, голос Божий
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Духовні читання
В програмі Magistra vitae продовжили розмову про римо-католицьку церкву в українських землях у XVIII ст., коли вони відійшли до Російської імперії, з істориком, громадсько-політичним діячем Олександром Алфьоровим.
На світлині: перший архієпископ Могилівський Станіслав Сестренцевич
На початку програми нагадали слухачам про історичний контекст: розділи Речі Посполитої між Австрією, Пруссією, Росією у 1772, 1793, 1795 рр. Після цих територіальних змін російський царат забажав здійснювати адміністративне керування римо-католицьким кліром та католиками. Відповідно до указу Катерини ІІ 1795 р. були ліквідовані Віленьске, Інфлянтське, Київське, Кам’янецьке, Луцьке римо-католицькі єпископства та створені нові - Інфлянтське, Пінське, Летичівське, що підпорядковувалися могилівському архієпископу С. Сестренцевичу. Духовенству було заборонено виконувати накази будь-яких церковних органів, розташованих за кордоном, вступати в контакти з Апостольським Престолом і навіть виїжджати за кордон. І Катерина ІІ, і її наступник Павло І тиснули на Папу Пія VI, прагнучи добитися його згоди на зміни, що сталися. Для вивчення питання і впорядкування справ Папа направив у Росію нунція кардинала Лаврентія Літту, який після дворічного перебування в Російській імперії і відповідних переговорів з урядом та Римом задля захисту католицької віри запропонував проект організації католицької церкви двох обрядів у Російській імперії.
Як продовжила діяти римо-католицька церква в нових умовах, як відбувались наступні “перетрубації” католицьких дієцезій, як погіршилося становище греко-католиків, як царат пішов шляхом підпорядкування організаційних структур урядові - слухайте в програмі.
В контексті святкування 700-річчя Київсько-Житомирської дієцезії згадали про наших пастирів цього періоду - єпископів Каєтана Ігнатія Солтака, Йосифа Андрія Залуського, Ігнатія Франциска Оссолінського, Каспера Цецішевського.
За часів єпископа Каспера Цецішевського (на світлині) у 1795 р. сталася ліквідація Київської дієцезії. Єпископ був призначений ординарієм новоутвореної Пінської дієцезії, осідок якої був перенесений до Житомира. У 1798 р. Павло І дозволив відновити Київську дієцезію з осідком в Житомирі та додати до неї терени Луцької дієцезії. Відтак новоутворена єпархія стала називатись Луцько-Житомирською в рамках новоствореної Могилівської митрополії, а єпископ Цецішевський став її першим ординарієм.
В програмі з Отцем Русланом Михалківим, ректором Вищої Духовної семінарії Київсько-Житомирської дієцезії зосередилися на обговоренні проблеми покликань до священства, важливості підготовки кліриків в контексті цього етапу життя, боротьби, війни, обстрілів міст, які переживаємо щоденно на 4-й рік повномасштабної агресії
Увазі наших радіослухачів пропонується третя і завершальна програма присвячена становищу західноукраїнських земель у міжвоєнний період в нашому історичному циклі Magistra vitae з п. Іриною Телегуз, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії та етнології України УДУ ім. М. Драгоманова
У цій програмі з Отцем Русланом Михалківим, ректором Вищої Духовної семінарії Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ та Ганною Путовою, істориком, архівістом, науковим співробітником музею історії м. Києва розповідали слухачам про результати конклаву та обрання нового Понтифіка
У цій програмі «В Родині Радіо Марія» зосередилися на реалізації рішення кандидата на богопосвячене життя, зокрема, про етапи священства, що вже 2 тисячі років існують у католицькій церкві. Наші співрозмовники – о. Руслан Михалків, ректор Вищої Духовної семінарії Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ та Ганна Путова, історик, архівіст, науковий співробітник музею історії м. Києва.