Сестра Христина Кароль продовжує розглядати твори французьких авторів, цього разу, в програмі, ґрунтовно проаналізовано характер та моральну еволюцію головного героя роману Стендаля "Червоне і чорне" Жульєна Сореля.
В романі "Червоне і чорне" Стендаль змалював три головні прошарки суспільства: буржуазію, духовенство і дворянство.
Роман поділений на частини відповідно до етапів, які переживає головний герой твору Жульєн Сорель - дуже цікавий персонаж, тобто цікавий своїми протиріччями, цікавий своїм характером: неодноманітним та неоднозначним, таким, що дуже схожий на нас. Цими етапами є міста, які будуть характеризувати те, що відбувається з головним героєм, а саме: Вер'єр, Безансон, Париж, в'язниця.
Спершу, говоримо про Вер'єр і про життя, яке має Жульєн Сорель, побачимо його простим хлопчаком, який має гострий розум, логіку та вивчив латину у відставного лікаря-бонапартиста. На противагу своїм братам - простим робітникам, Жульєн має певні амбіції і хоче стати важливим як Бонапарт, хоче бути Кимось.
У Вер'єрі є мер - пан де Реналь, який з дружиною хоче, щоб їхні діти вчили латину, а тому беруть Жульєна до себе в дім гувернером. Саме тут Жульєн Сорель починає ставати тим, ким він хоче.
Сестра Христина Кароль пропонує подивитись на стосунки Жульєна Сореля та дружини мера Луїзи де Реналь під певним кутом, просто спостерігаючи, без упередження і засудження, за розвитком цієї ситуації. Спостерегти як Стендаль накладає шар за шаром, щоб надати цим взаєминам чогось особливого, та показує дрібниці, з яких розвиваються стосунки між пані де Реналь і Жульєном.
У другому періоді життя Жульєна, у Безансоні в семінарії, можемо побачити як він - людина дуже розумна і логічна, відрізняється від інших семінаристів та здружується з абатом Піраром, котрий пізніше відрекомендує Сореля маркізу де Ла Молю.
Новий етап життя Жульєна Сореля розпочинається в Парижі у маркіза де Ла Моля, де він має інші стосунки - кохання з Матильдою де Ла Моль, яке є зовсім іншим.
Перебуваючи у в'язниці до Жульєна Сореля приходить, нарешті, розуміння, усвідомлення справжності: хто я? чого я хочу, дійсно? де я був щасливим? кого я любив? і де я був дійсно любленим?
Сестра Христина Кароль
Священник Римсько-католицької Церкви отець Міхал Бранкевич у черговій катехезі циклу «Визнання віри» розмірковує над словами Символу віри «Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів». Катехит пояснює, чому Церква має владу прощати гріхи, дану їй самим Христом, і наголошує, що гріх вбиває в людині правду та віддаляє її від Бога.
Де шукати ліки від страху у своєму серці? Ворог хоче залякати нас панікою, змусити присвоїти собі власну волю та відректися від гідності людини. Отець Йосип Щур, ЧСВ, ігумен монастиря Святого Василія Великого Отців Василіян у м. Києві виголосив катехизу про віру у часі тривог війни. Священник радить не шукати в Небі лише ракет, дронів, смерті, а шукати надії, адже там є наша Мати Божа, Господь, усі святі. Бог бажає отримати від нас спілкування на дозвіл зробити чудо.
Сестра Каміла із Згромадження Cестер Гонораток у циклі «Мати Милосердя» розповідає, як Діва Марія втілила милосердя через вчинок, слово і молитву. Спираючись на Святе Письмо та "Щоденник святої Фаустини Ковальської", монахиня показує, як ця тріада може стати дороговказом для життя кожного християнина.
Свята, яка мала особливу побожність до Святого Духа: "він навчить нас усьому". Про Святу Міріам від Ісуса Розіп'ятого, або Маленьку арабку, яка, маючи надприродні дари, була одержима 40 днів злим духом, а потім ангелом 4 дні, розповідає у катехизі с.Марія Людмила Бога Отця Милосердного
У сімнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над тим, як тоталітарні системи поступово підкорюють людину не лише силою, а й через зміну її мислення та цінностей. Відштовхуючись від роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці», священник показує, чому самоцензура й постійний внутрішній страх можуть стати ефективнішими за будь-який зовнішній примус.