Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, то чи маю йому прощати? І чи аж до семи разів?» Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі до семи разів, але досімдесяти разів по сім.
Тому-то Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який схотів провести розрахунки зі своїми слугами. Коли почав він проводити розрахунки, привели до нього одного боржника, який був винен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді слуга, упавши ниць, кланявся йому й благав: “Вияви терпіння до мене – й усе тобі віддам”. І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той слуга, він зустрів іншого співслугу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: “Віддай те, що винен!” А той другий співслуга, упавши ниць, благав його, кажучи: “Вияви терпіння до мене, я віддам тобі”. Він же не схотів, але пішов і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші співслуги дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан покликав його та каже йому: “Слуго лихий, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співслугою, як і я змилосердився над тобою?” І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму».
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що надійшла Його година перейти з цього світу до Отця, полюбивши своїх, — тих, які у світі, — до кінця полюбив їх . Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його, Ісус знаючи, що все дав Йому Отець в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде, встав з вечері, зняв одяг і, взявши рушника, підперезався.
Того часу один із Дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і сказав: «Що ви хочете мені дати, і я видам Його вам?». Вони ж відважили йому тридцять срібних шекелів. І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
Того часу Ісус, сівши за стіл зі своїми учнями, стривожився духом, та й засвідчив і сказав: «Воістину, воістину кажу вам, що один із вас видасть Мене!» Учні дивилися один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.
За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, якого Ісус воскресив із мертвих. Там Йому влаштували вечерю, і Марта служила, а Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі.
Катехеза о. Олексія Самсонова про Понтія Пилата — римського намісника Юдеї, який відіграв ключову роль у засудженні Ісуса Христа. У своїй розповіді отець Олексій окреслив історичну постать Пилата: його характер, жорстокість, нерішучість та політичні мотиви. Особливу увагу було приділено причинам, чому Пилат, попри власні сумніви, таки передав Ісуса на розп’яття — через страх перед юдейським натовпом і бажання зберегти власну владу. Також отець розповів про різні версії смерті Понтія Пилата та згадки про нього в християнському Переданні.