Слухати Радіо

Зараз в ефірі

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

В ефірі

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

23:00

Слово на кожен день

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Школа лідерства

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

04:40

Біблійні читання

05:00

Рецепти Життя

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)

07:40

Дитяча катехиза

Сестри давали свідчення своєї віри не стільки словами, скільки своєю поставою та своїм вмиранням за Христа

Поділитись з друзями
На безкраїх просторах Сибіру завершився життєвий шлях багатьох українців, які не зреклися своєї віри й Батьківщини. Серед них – монахині Української греко-католицької церкви сестри Олімпія та Лаврентія.
В цій програмі з с.Дам’яною говоримо про с.Лаврентію Герасимів - блаженну мученицю УГКЦ.
Слугиня Божа сестра Лаврентія Гарасимів народилася 31 вересня 1911 р. у с. Рудники Миколаївського району Львівської області. У 1931 р. вступила до Сестер Згромадження Св. Йосифа, а у 1933 р. зложила свої перші обіти. У 1950 р. була арештована солдатами НКВД і вивезена до м. Борислава. Згодом її перевезли до м. Томська. Здоров'я сестри вже було дуже підірване. 30 червня 1950 р. дістала призначення в с. Харськ Томської обл. Жила в одній кімнаті (перегородженій) із паралізованим господарем, бо ніхто не хотів брати на квартиру хвору на туберкульоз. Багато молилася і виконувала ручну роботу. Терпеливо зносила нелюдські умови життя. Померла 28 серпня 1952 р. у с. Харському Томської області.
Господь наш Ісус Христос до своїх учнів звертався напутніми словами: «Переслідували мене. Переслідуватимуть і вас». І на блаженних новомученицях Олімпії та Лаврентії справдилися слова Христа: «Вас волочитимуть і до правителів, і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами». Переслідування ставали для них неповторною нагодою принести світло Христове в саму гущавину беззаконня та гріха. Там вони давали свідчення своєї віри не стільки словами, скільки своєю поставою та своїм вмиранням за Христа.
Монахині постійно знаходилися під наглядом КГБ, яке мало ефективну систему переслідувань із втручанням у монастирське життя, обшуками і конфіскаціями. Агенти пробували залякати монахинь погрозами і змусити зректися Бога, збирали необхідну їм довідкову інформацію. Із свідчень Марії Клипко дізнаємося, що у 1950 р. сестри із людьми ішли з Добромиля з костелу, над’їхала машина «чорний ворон», сестрам зв’язали руки, заштовхнули в машину і повезли в тюрму. Після прослуховування відпустили додому, але вони були під постійним контролем. Це був лише початок. Але ніщо не лякало, хіба ще більше утверджувало у вірі. Сестри зміцнювали цю віру і в дорослих, і в дітей, з якими спілкувалися.
Із довідки від 1950 р. за підписом уповноваженого Ради в Дрогобицькій області Бурика: «Гарасимів Левкадія Ільївна була монахинею бувшого реакційного монастиря ордену «Василіян», який у 1945 р. закритий. ..Продовжує проводити роботу проти православної церкви за повернення до католицизму, займається емісійною роботою серед активу вірних бувшої греко-католицької та римо-католицької церков». І сестер вислали в Сибір.
В обвинувачувальних висновках слідчі дописували, що арештовані «проводили антирадянську агітацію, робили наклепи на керівників комуністичної партії і радянського уряду, а також на колгоспний лад». Заперечення арештованих під час слідства і судових засідань не бралися до уваги. У світлі правди Божої ці наклепницькі слова означали лише одне: нескорену віру, безмежну відвагу, рішучість до кінця служити Божій справі, на взір перших апостолів.

Відгуки

Чому так важливо пробачити себе?

Чому так важливо пробачити себе?

Чому так важливо пробачити себе та прийняти прощення? Говоримо на цю тему з отцем Міхалом Бранкевічем. 

Якщо не можете пробачити собі - повертайтеся до притчі про блудного сина. Для батька не важливі причини, для нього важливо, що ти повернувся. Батько - єдиний хто не буде мати до тебе пртензій. 
Дотримуватися інформаційної гігієни - вибір кожної людини. Тільки ти сам приймаєш рішення та робиш вибір, що слухати, дивитися, читати, вживати, - отець ВАльдемар Павелець

Дотримуватися інформаційної гігієни - вибір кожної людини. Тільки ти сам приймаєш рішення та робиш вибір, що слухати, дивитися, читати, вживати, - отець ВАльдемар Павелець

Людина є тим, про що вона думає. Якою інформацією ми наповнюємо свої думки протягом дня? Про ризики, шкоду та вибір інформації в умовах війни розповідає отець Вальдемар Павелець.


Відпустити минуле та розпочати новий етап життя. Слухати розум чи відчувати серцем?

Відпустити минуле та розпочати новий етап життя. Слухати розум чи відчувати серцем?

Про важливість відпускати минуле та приймати нове розповідає сестра Дамяна Галущак у програмі "У ваших намірах". "Наші думки мінливі та постійно змінюються вони нестабільні".
"Пасхальна радість - це почуття, яке навіть війна не може відібрати", - с.Дам'яна Галущак

"Пасхальна радість - це почуття, яке навіть війна не може відібрати", - с.Дам'яна Галущак

Сестра Дам’яна Галущак в програмі "У Ваших намірах" говорить про Пасхальну радість.
Монахиня навчає, що Пасхальна радість - це почуття, яке навіть війна не може відібрати. Її потрібно шукати постійно і навіть в непасхальний період. Сестра Дам'яна Пасхальну радість називає невимовним даром Божої любові. Бо Пасха - це свято духовної перемоги, бо Христос переміг диявола, вивів душі з пекла та подолав те, чого найбільше боялися люди - смерть.
Як українці можуть сьогодні віддячити полякам за таку посильну допомогу?

Як українці можуть сьогодні віддячити полякам за таку посильну допомогу?

Отець Вальдемар Павелець зараз перебуває в Польщі. В програмі "У Ваших намірах" він розповідає, що поїхав туди, аби переказати вдячність від українського народу полякам, котрі відкликнулися на нашу біду. Священник розповідає: "Ці тижні для мене були непростими. Я тішуся, що був у той важкий час в Україні. Моя мета сьогодні - це переказати вдячність польському народу за підтримку України. Війна зблизила наші народи".