Що спільного у єврейському святі Ханука та християнському святі Різдва?

Того часу почав Ісус докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися: «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі. Так ось кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам. І ти, Капернауме, хіба до неба будеш піднесений? До аду опустишся! Бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині. Та ось кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».

Того часу Ісус сказав своїм Апостолам: «Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. Я прийшов порізнити чоловіка з його батьком, дочку з її матір’ю і невістку з її свекрухою; і вороги людини — її домашні. 

Того часу Петро сказав Ісусу: «Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде?» А Ісус відказав: «Воістину кажу вам, що ви, які пішли за Мною, в новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізрáїля. І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, або дружину, або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя».

Того часу, прикликавши до себе Дванадцятьох своїх учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб вига­няти їх і зціляти всяку хворобу й усяку недугу. Ось імена Дванадцятьох апо­столів: перший — Симон, прозваний Петром, і Андрій, його брат; Яків Зе­­ведеїв та Йоан, його брат; Филип і Вартоломей; Тома і мит­ник Матей; Яків Алфеїв і Та­дей; Симон Кананіт і Юда Іска­рі­от­ський, який і зрадив Його. Цих Дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, кажучи: «На дорогу язич­ників не йдіть і до міста самарійського не входьте, а йдіть радше до загиблих овець дому Ізрáїля. Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне».

Того часу, відходячи з Капернаума, Ісус побачив чоловіка, який сидів на митниці, і котрий звався Матеєм, та й каже йому: «Іди за Мною!» Той підвівся і пішов слідом за Ним. І сталося, коли Він сидів при столі в домі, ось прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями. Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: «Чому це ваш Учитель їсть з митниками та грішниками?» Він же, почувши, відповів: «Не здорові потребують лікаря, а хворі. Ідіть же й навчіться, що то значить: “Хочу милосердя, а не жертви”, адже Я прийшов закликати не праведників, а грішників».