Того часу юдеї знову підняли з землі каміння, щоб каменувати Ісуса. Ісус відповів їм: «Багато добрих діл показав Я вам від Отця. За яке з цих діл Мене каменуєте?» Відповіли Йому юдеї: «Не за добре діло каменуємо Тебе, але за богозневагу, за те, що Ти, будучи людиною, робиш себе Богом!»
Ісус відповів їм: «Хіба не написано у вашому законі: “Я сказав: ви – боги”? Якщо богами назвав Він тих, до кого було слово Боже, – а Писання не може бути скасоване, – то про Того, кого Отець освятив і послав у світ, ви кажете, що Він зневажає Бога, бо Я сказав: “Я Божий Син?” Якщо Я не роблю діл Мого Отця, то не вірте Мені; якщо ж Я роблю, то хоч не вірите Мені, – вірте ділам, щоб ви пізнали й знали, що Отець у Мені, а Я – в Отці». І знову намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук. Тож пішов знову на другий бік Йордану, на те місце, де Йоан колись хрестив, і залишився там. І багато людей прийшло до Нього. Вони говорили, що Йоан не зробив жодного чуда, проте все, що говорив Йоан про Нього, було істинним. І багато хто там повірив в Нього.
У катехезі о. Олексій Самсонов розповідає про життя та духовну спадщину архієпископа Фултона Шіна – проповідника, який допомагав мільйонам людей відкривати християнську віру через радіо й телебачення.
Того часу один із фарисеїв просив Ісуса, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, він возліг до столу. І от жінка, яка була в тому місті, грішниця, довідавшись, що Він возлежить при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; і, ставши ззаду біля Його ніг, вона, плачучи, слізьми почала обмивати Його ноги та обтирала волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром.
Того часу Господь сказав: «До кого це Мені порівняти людей цього роду? До кого вони подібні? Подібні вони до дітей, які сидять на майдані і гукають одне одному, кажучи: “Ми вам грали на флейті, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!”
Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши Матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе.
Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого дорогою водити? Чи не впадуть обидва в яму?