Отець Валентин Матушевський коментує Діяння Апостолів 9:1-22.
1 Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея
2 і попросив у нього листів у Дамаск до синагог, щоб, коли знайде яких-небудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим.
3 Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,
4 і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»
5 Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я - Ісус, що його ти переслідуєш.
6 Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити».
7 А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.
8 Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.
9 Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.10 А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»
11 Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.»
12 І бачив (Савло) у видінні чоловіка на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.
13 Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.
14 Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.»
15 Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.
16 Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.»
17 Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»
18 І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.
19 Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;
20 і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він - Син Божий.
21 Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?»
22 А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) - Христос.
Як молода італійка від праці на виноградниках дійшла до заснування освітніх осередків для дівчат - розповідає сестра-салезіанка Наталія Вакулішина. Св. Марія Домініка Мадзарелло під час важкої хвороби відкрила покликання до навчання та виховання дівчат. Амбітна та працьовита, вона під духовним керівництвом небайдужого священника втілила в життя бажання, яке з Божого натхнення зародилось в її душі, і перетворила його на щире служіння Богу та молоді. Саме так виникла жіноча гілка салезіанської родини, яка поширилась на всі континенти світу і наразі діє і в Україні.
"Вони вже пройшли шлях, яким ми зараз ідемо, і можуть допомагати нам, будучи близько Бога тепер", - отець-палотин Вальдемар Павелець, душпастир парафії Христа Царя Всесвіту в м. Києві заохочує звертатися про допомогу до тих, хто зміг за життя у світі досвідчити відблиск святості Бога, залишившись вірними Йому до кінця.
“Справжня ідентичність людини реалізується не через задоволення власних потреб, а через жертовну самовідданість та сопричастя з ближнім”, - говорить о. Олександр Кушта. Спираючись на тексти Книги Буття, катехит висвітлює основні положення “Богослов’я тіла” св. папи Йоана Павла II.
Часто ми намагаємось щось поміняти, але переміни не відбуваються. Ти приходиш на сповідь з одними й тими самими гріхами. Чому так трапляється? Отець Іван Держило, священник трьох парафії на Тернопільщині, відповідальний за євангелізацію у Бучацькій єпархії УГКЦ, розпочинає цикл катехиз про заповіді як обіцянки, та запрошує у цьому ефірі до роздумів про те, як стати виконавцями Божих заповідей.
У десятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над небезпечним прагненням людства знайти сильного рятівника, який наведе порядок у часи хаосу та страху. На прикладі роману «Дюна» Френка Герберта священик показує, що навіть обраний і харизматичний лідер може привести не лише до надії, але й до фанатизму, війни та руйнування.