А біля Ісусового хреста стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого Він любив, Ісус промовив до матері: Жінко, ось твій син! Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І від тієї години взяв її учень до себе. Смерть Ісуса Після цього, знаючи, що все вже звершилося, каже Ісус, аби довершилося Писання: Прагну! Стояла повна посудина оцту. Отже, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст. Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося!
І схиливши голову, віддав духа. Всі стають на коліна і певний час стоять мовчки. Ісусові пробивають серце Оскільки була п’ятниця, День Приготування, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним. Підійшовши же до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода. А той,хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. І він знає, що каже правдиві речі, щоб і ви повірили. Бо сталося це, аби збулося Писання: “Кістка Його не буде поламана”. І знову ж, у іншому місці Писання говориться: “Будуть дивитися на Того, кого прокололи”. Покладення до гробу Є. Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Ісуса, — але таємним, із-за страху перед юдеями, — попросив Пилата, щоби забрати тіло Ісуса. І Пилат дозволив.Тож прийшов і забрав Його тіло. Прибув також і Никодим, який рані приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста мірок. Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотнами з пахощами, — згідно зі звичаєм поховання в юдеїв. А на тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований. Тож тут і поклали Ісуса,з огляду на юдейську п’ятницю, День Приготування, бо гробниця була близько.
Того часу Ісус увійшов до якогось села, і одна жінка на ім’я Марта прийняла Його до себе. І в неї була сестра, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слово. А Марта метушилася при багатьох послугах; тож, підійшовши, сказала: «Господи, чи Тебе не обходить, що моя сестра залишила мене саму услуговувати? Скажи їй, щоб мені допомогла!» У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!»
Того часу один законник підвівся і сказав, випробовуючи Ісуса: «Учителю, що маю зробити, аби успадкувати вічне життя?» Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як читаєш?» Той у відповідь сказав: «Любитимеш Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе».
На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: «То хто найбільший у Царстві Небесному?» Ісус покликав дитину, поставив її серед них і сказав: «Воістину кажу вам: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному. Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає. Стережіться, щоб ви не погордували жодним з цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Отця, який на небесах».
Того часу призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два перед своїм лицем до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти. І Він промовив до них: «Жниво велике, а робітників мало; тож благайте Господаря жнив, щоби вислав робітників на свої жнива.
Того часу Ісус і Його учні були в дорозі, і коли вони йшли, один сказав Йому: «Я піду слідом за Тобою, куди тільки Ти підеш». Та Ісус відповів йому: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити».