Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Недільні читання
Духовні читання
Непісні розмови
Біблійні читання
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Молитва
Дитяча катехиза
Житія святих
Ранкова молитва
Розарій
Трансляція богослужіння з Патріаршого собору УГКЦ
Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)
Катехиза
Царице Неба
Про намір Вервурт піддатися евтаназії після Паралімпіади в Ріо бельгійські ЗМІ повідомили в серпні, проте на прес-конференції після своєї перемоги вона це спростувала. «Це правда, що це були мої останні ігри и що папери готові від 2008 року, але я вже не хочу помирати. Я намагаюся насолоджуватися кожним гарним моментом. Коли настане час, що поганих днів буде більше, ніж хороших, — усі папери для евтаназії вже готові. Але поки цей час не настав. Чудово, що я виграла срібну медаль, але прощатися зі спортом сумно. Спорт — це моє життя», — сказала Вервурт.
37-річна спортсменка згадувала, що отримати дозвіл на евтаназію було непросто. «Я мала довести, що хвороба тяжка, що вона прогресує і не існує жодного шансу на покращення. Троє лікарів мали це підтвердити», — сказала Маріка.
Спортсменка, яка виграла на Паралімпіаді-2012 у Лондоні «золото» на дистанції 100 м і «срібло» на дистанції 200 м, страждає на прогресуюче захворювання м’язів, що викликає біль, судоми і параліч ніг.
Евтаназія легалізована в Бельгії з 2002 року. 2014 року в Бельгії узаконили також евтаназію дітей. Від 2002 року, початку легальних «асистованих самогубств», кількість тих, хто побажав скористатися ними, постійно зростає. Рекордним був 2015 рік: зареєстровано 2021 випадок.
Джерело: CREDO