Літургія годин (Бревіарій)
Св. Літургія із Санктуарію Пресв'ятого Серця Ісуса (Кам'янець - Подільський)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Розмова з Патріархом
Духовні читання
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Молитва
Дитяча катехиза
Меса
В програмі Magistra vitae з архівістом, істориком Ганною Путовою продовжили розгляд ситуації, що склалася в римо-католицькій церкві на землях України в ХІХ столітті під владою Австрійської та Російської імперій.
На світлині: Блаженний Папа Пій ІХ (авторське право: fotografato da Adolphe Braun in commemorazione dell'83° compleanno di Sua Santità)
Розгляд теми попередньої програми продовжили в контексті загального становища католицької церкви під час понтифікатів Пап Григорія XVI та Пія ІХ, кардинальних змін, що відбувались в світі та на українських землях:
- активна секуляризація та намагання одержавити структури церкви;
- передача маєтків єпископів та монастирів в казну, переведення селян в ранг державних;
- призначення грошових окладів для духовенства;
- скорочення парафій та монастирів;
- схиляння єпископів та священників до співпраці з державною владою.
Католицька церква намагалася вибудовувати відносини з царатом за допомогою Конкордату - договору між Апостольським престолом і Російською імперією ухваленому у 1847 р.; до 6 дієцезій, що вже існували в Росії - Могилівської, Віленської, Самогитської, Мінської, Луцько-Житомирської, Кам’янецької - додавалась Херсонська (пізніше перейменована в Тираспільську, з центром у Саратові(!). Єпископи повинні були призначатися за взаємною згодою Риму та Петербургу. Главою римо-католицької церкви в Російській імперії ставав Могилівський митрополит, резиденція якого була переведена до Петербургу. Парафіяльні священники призначалися тільки за згодою влади.
Але в 1863-1864 році відбувається польське повстання проти царату на землях частини Білорусі, Литви та Правобережної України. Російський уряд жорстоко придушив виступ - зі стратами, висилкою до Сибіру, позбавленням майна. Католицькі священники були звинувачені у підтримці повсталих.
З цього часу продовжується посилений тиск на католицьке духовенство та католиків:
- забороняється вільна проповідь;
- дозвіл на конфесійно змішані шлюби надавався тільки при умові хрещення дітей у православ’я;
- заборона займати державно-адміністративні посади;
- заборона викладання в земських школах.
В програмі розповіли про служіння пастиря Луцько-Житомирської дієцезії - єпископа Каспера Боровського (1848-1883); посилання на фото: https://rkc.in.ua/e/b/brwk01740901.jpg
Єпископ Боровський намагався мати добрі відносини з російською владою, однак це не врятувало його від гострих конфліктів, зокрема, коли влада намагалася спробувати зросійщити католицькі богослужіння. Єпископ, що керував тоді крім своєї дієцезії ще й Кам’янецькою, скасованою владою, був у 1869 р. вивезений до Пермі, де у засланні провів 13 років, у 1882 р. - звільнений, але без права повернутися у свою дієцезію, у 1883 р. призначений ординарієм Плоцьким, помер у 1885 р.
«Взірцевий священик і сумлінна людина, жодної праці не боявся, відзначався витривалістю і винятковою ретельністю. Не обдарований ані красномовністю ані знатним письменницьким талантом, вмів за допомогою щирого слова, а тим більше за допомогою прикладу, жертовного життя об'єднувати людські серця. Боротьбу: релігійну, політичну, літературну, уникав, хоча стільки разів знаходився на терені тієї боротьби; однак не визнавав компромісу з сумлінням», - так характеризував єпископа Каспера Боровського польський публіцист, історик Валеріан Харкевич.
Далі буде...
Продовжуємо розгляд подій української революції в циклі програм Magistra vitae, особливо зосереджуючись на такому феномені, як Українська держава гетьмана П. Скоропадського з п. Іриною Телегуз, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії та етнології України Українського державного університету ім. М. Драгоманова
Пропонуємо Ваші увазі програму циклу Magistra vitae в дещо незвичайному форматі – на стику віри, теології, історії – про пророцтва Богородиці під час фатімських об’явлень та їхнє втілення в історичних подіях ХХ – початку ХХІ століть – з отцем Романом Лабою, OSPPE (Орден Св. Павла Першого Пустельника), доктором біблійної теології
Ця підсумкова програма В Родині Радіо Марія була присвячена обговоренню важливості молитви, особливо зараз, в час, коли вже два роки триває збройна військова агресія росії проти нашої Батьківщини.
Продовжуємо розгляд подій української революції в циклі програм Magistra vitae. Цього разу розповідали про події падіння Центральної Ради та проголошення Української держави П. Скоропадського з п. Іриною Телегуз, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії та етнології України Українського державного університету ім. М. Драгоманова
Ця програма В Родині Радіо Марія була присвячена спілкуванню з представником ордену кармелітів босих (OCD) – отцем Мареком Громоткою, настоятелем київської парафії Воздвиження Хреста Господнього (на фото), який розповідав про служіння, життя в спільноті, опіку над вірними.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.