Біблійні читання
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Коротко про головне
Дитяча катехиза
Житія святих
Ранкова молитва
Меса
Дитяча катехиза
Житія святих
Годинки
Молитовна лінія
Розарій
У ваших намірах
Житія святих
Катехиза
Царице Неба
Розарій
В програмі Magistra vitae розпочали розглядати суспільні рухи в першій половині ХІХ століття на українських землях, що входили до складу Російської імперії з істориком, викладачем Юрієм Комаровим.
На світлині: репродукція ймовірного портрета Устима Кармалюка написаного В. Тропініним
Намагалися дати оцінку тій реакції суспільства на явища визрівання глибокої кризи Російської імперії, що проявилися через виникнення різноманітних суспільних рухів, зокрема:
- внаслідок посилення експлуатації селянства відбуваються їхні виступи - у пасивній і активній формах; за 1797-1825 рр. на Правобережній Україні сталося більше, ніж 100 виступів селян; згодом розпочалися виступи в т.зв. військових поселеннях; певним феноменом у межах селянського руху були і народні виступи під проводом Устима Кармалюка ( хоч і постать його в історичній літературі стала занадто міфологізованою);
- з’являються перші масонські організації, що виникали навздогін за подібними товариствами у польських, литовських, російських землях, там своїми коріннями тягнулися до релігійно-етичних рухів Європи XVIII ст.; масонські організації України, щоправда, майже не займалися політикою, а в їхній діяльності інтернаціональне завжди переважало над національним;
- в ході програми дана однозначно негативна оцінка Католицької Церкви щодо масонства взагалі (засудження масонства відповідними енцикліками Пап: Климента ХІІ, Пія VІІ, Григорія ХVІ, Пія ІХ, Льва ХІІІ, а в наші дні - у 1983 р. - документ Конгрегації віровчення, що підтверджується негативна оцінка діяльності масонських організацій та забороняє вступати до них вірним: “Віруючі, які належать до масонських організацій перебувають у стані тяжкого гріха і не можуть приступати до Святого Причастя”); Папа Лев ХІІІ (на світлині) в енцикліці “Humanum Genus” визначає мету масонів: “Зруйнувати дощенту весь релігійний і громадський порядок, надавши йому ім’я і підставу натуралізму”, додаючи: масонство - це “спрага помсти, яка палає в серці сатани до Ісуса Христа”;
- в Україні належність до масонських організацій на початку ХІХ ст. часто означала соціальну непокору, належність до закритого “вільнодумського” салону, прагнення змінити суспільний порядок царату - масонські ложі існували в Києві (“З’єднані слов’яни”), Житомирі, Одесі, Харкові, Кременчуку, Полтаві (“Любов до істини”), Дубно;
- у великій мірі з масонських організацій та суспільної реакції на війну 1812 р. випливають організації, що виховають майбутніх декабристів та їхнього повстання - т.зв. Північне і Південне товариства.
Як завжди просимо наших слухачів самостійно заглиблюватись у ці історичні події, які не в змозі висвітлити в рамках програми, зокрема, щодо останнього палацового перевороту 1801 р., неоднозначного царювання Олександра І, аракчеєвщини, належності до масонських організацій видатних представників української літературної культури.
В рамках програми Magistra vitae з архівістом, істориком Ганною Путовою завершили розповідь про римо-католицьку церкву на землях України в другій половині ХІХ століття. Чому вчать ці історичні уроки існування церкви? Дізнайтеся прослухавши програму
В програмі Magistra vitae з архівістом, істориком Ганною Путовою продовжили розгляд ситуації, що склалася в римо-католицькій церкві на землях України в ХІХ столітті під владою Австрійської та Російської імперій.
В циклі історичної програми Magistra vitae цього разу почали розглядати становище римо-католицької церкви в Україні в першій половині ХІХ століття з істориком, архівістом Ганною Путовою.
Разом з пастором Реформатської церкви Сергієм Накулом, магістром теології, в рамках програми циклу Magistra vitae досліджували процеси розвитку протестантизму в Україні у XVIII-ХІХ століттях
Разом з Отцем Богданом Огульчанським, протоієреєм Православної Церкви України, науковим секретарем Православного Університету Святої Софії-Премудрості, продовжуємо розповідь про Православну Церкву у ХІХ столітті в програмі циклу Magistra vitae
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.