Суспільні течії і рухи в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ століття

Суспільна думка цього періоду висувала чисельні моделі майбутнього розвитку та пропонувала різні шляхи досягнення поставленої мети. Найвпливовішими політичними силами в Україні в другій половині ХІХ ст. були загальноросійські політичні течії народників, соціал-демократів, лібералів та український національний рух.

В програмі поданий аналіз народницьких організацій, руху «ходіння в народ», різночинців; польського визвольного руху та повстання 1863 р., гуртка хлопоманів (його очільник – Володимир Антонович – майбутній професор і видатний історик – на копії світлини 1860 р.); громадівського руху, що прагнув підвищити культурно-освітній рівень українського народу через видання журналів («Основа») та художніх творів, історичних праць Т. Шевченка, М. Вовчка, Л. Глібова, М. Максимовича, М. Костомарова та ін.

Окрема увага приділена реакції самодержавства на пожвавлення українського руху – Валуєвському циркуляру 1863 р. та Емському указу 1876 р. (на світлині), що підривали основи легальної культурницької діяльності та вибудовували майбутню імперську ідеологію царату на російщення всього українського.