Суть лідерства

Ісус всім нам Його учням говорив, що ми є сіллю світу: що робити, якщо сіль звітріє, втратить свою силу – її варто викинути геть. Так само ми можемо поглянути на жалюгідний стан християнства в сучасні Європі та у всьому Західному світі, який будучи побудований на християнських цінностях, викидає християнство зі свого життя. В цьому випадку варто задуматися якими християнами ми є. Сіль кардинально змінює смак будь-якої страви. Тобто, перефразовуючи це порівняння, варто сказати, що християни, навіть якщо їх небагато як тієї ж солі покликані змінювати світ. І як сіль робить страву смачною, дає їй смаку, так і християни мають давати смак цьому світові і робити «його смачною стравою Богові». Але існує також дещо інша система координат, інша класифікація лідерства. Можна виділити такі етапи становлення лідера:  1. Лідерство статусу; 2. Лідерство схвалення; 3. Ефективне лідерство;  4. Наставництво; 5. Зріле лідерство. Розберемось з цими визначеннями. Перший етап лідера пов’язаний з певною посадою, тому і називається лідерство статусу. Можна мати посаду, але не мати авторитету, тому перший етап лідерства є чимось зародковим і потребує розвитку.  Наступний етап дозрівання лідера позначений схваленням оточення. Що це означає? Це вміння помітити засмученість колеги (підлеглого) і допомогти людині; це пам’ять про дні народження співробітників, якісь пам’ятні дати. Неможливо досягти ефективного лідерства (наступний етап), не перебуваючи в етапі схвалення. Колектив спочатку іде за особистістю лідера, за його харизмою, власне схвалює керівника, а потім прислухається до тих ідей, які лідер намагається реалізувати. Ефективно працювати і втілювати корпоративні цілі та місію неможливо без схвалення лідера. Тому є помилкою відразу будувати ефективність, не маючи стосунків. Після дозрівання на рівні «ефективного лідерства» ми переходимо в етап наставництва.  Наставник займається виховання людей. Перш за все він цінує не прибуток, не корпоративний успіх, але людей. Тому в листі місії видатних комерційних організацій, великих корпорацій, ми можемо прочитати – головна наші цінність це люди. Виховання людей і віддання їм пріоритетності лідерської турботи зовсім не означає зниження ефективності. Наставник так само вимагає від персоналу, і постійно працює над схваленням його дій колективом.  Ми звикли до робочої моделі, яка в народі отримала назву «я – начальник; ти - дурень».   Але в цій моделі більшість суспільства залишається на позиції дурня. А що може побудувати купа дурнів?