"Якщо хочемо позбутися впливу диявола, маємо стати поряд з Господом, бути тихими та покірними серцем, як Йосиф", - о. Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, настоятель парафії Христа Царя Всесвіту, про святого Йосифа як доброго покровителя нашої присутності перед Богом.
Важливо молитися свідомо, уявляючи, що той, за чиїм заступництвом звертаємось, чує кожне наше слово. Під час екзорцизму необхідна молитва за заступництвом святих.
Святий Йосиф був опікуном Ісуса, Спасителя світу. Саме тому він є покровителем Церкви, в усіх її справах. Коли злі духи атакують Церкву, святий Йосиф заступається за неї. Святе Письмо говорить, що Йосиф за життя не мав жодних нарікань чи претензій. Це був чоловік, який знайшов собі дівчину, хотів одружитися, мати дітей. Але Господь вирішив інакше. Послух і мовчазність допомагає Йосифу прийняти Божу волю. Злий дух - бунтівник, той хто виставляє до Бога свої претензії, і в цьому полягає його сила. Він є з тими, хто неспокійний, хто проявляє бунт, непослух волі Божій. Якщо починаємо бунтуватись, злий дух збільшує свою силу, посилює свою дію через нас. "Чи вміємо ми слухати Господа Бога, відкриватися на слово Боже?" - пропонує нам запитати себе о. Віктор. - Святий Йосиф вмів, він вчить нас стояти поряд з Господом тихо і покірно".
Сестра Каміла із Згромадження Cестер Гонораток у циклі «Мати Милосердя» розповідає, як Діва Марія втілила милосердя через вчинок, слово і молитву. Спираючись на Святе Письмо та "Щоденник святої Фаустини Ковальської", монахиня показує, як ця тріада може стати дороговказом для життя кожного християнина.
Торкаючись текстів-роздумів Святого Йоана Павла II про Найсвятіше Серце Ісуса Христа, в останній місяць червня, присвяченого Пресвятому Серцю Ісуса, отець Флоріан Кравенський, вікарій парафії Матері Божої Фатімської у м. Конотопі Сумської обл. заохочує молитись, єднаючись на одній дорозі християнського духовного життя і будувати власне серце.
У сімнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над тим, як тоталітарні системи поступово підкорюють людину не лише силою, а й через зміну її мислення та цінностей. Відштовхуючись від роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці», священник показує, чому самоцензура й постійний внутрішній страх можуть стати ефективнішими за будь-який зовнішній примус.
Чи може Церква змінювати свої правила? У чому різниця між Догматом та звичаєм? Отець Петро Балог в ефірі Радіо Марія розтлумачує поняття «живої традиції», пояснює суть літургійних реформ Другого Ватиканського собору та застерігає від небезпеки схизми через надмірний прихильність до форми.
О. Олександр Кушта говорить про теологію тіла на основі праці св. Йоана Павла II. Священник пояснює концепцію первісної невинності, стверджуючи, що людська статевість є божественним даром і невід’ємною частиною нашої ідентичності, а не просто соціальною роллю.