Слухати Радіо

Зараз в ефірі

08:15

Слово на кожен день

В ефірі

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Пісня Перемоги

13:00

Трансляція Літургії із Собору Успіння Пресвятої Богородиці (м.Чернівці)

14:00

Денний ефір

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:20

Дитяча катехиза

15:45

В Родині Радіо Марія

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:10

Новини

17:20

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з храму Христа Царя (Хмельницький)

Святий Іриней. Духи та походження морального зла

Поділитись з друзями
Сьома катехиза із серії програм "Святий Іриней. Доказ апостольського проповідування". Роздумуємо над 9 -10-м пунктами Епідейксису: "Духи та походження морального зла". Автор програми, отець Енріке Лопес Імбернон.

КАТЕХИЗА 7: ДУХИ ТА ПОХОДЖЕННЯ МОРАЛЬНОГО ЗЛА (№ 9-10)

 Вітаю слухачів Радіо Марія. Сьогодні ми будемо коментувати 9 і 10 пункти твору Доказ Апостольського Проповідування святого Іринея Ліонського. У попередніх катехезах ми розпочали пояснення першої частини Символу віри: "Вірую в єдиного Бога, Творця неба і землі". Ми коментували створення Всесвіту, всього матеріального. Сьогодні, керуючись святим Іринеєм, ми пояснимо створення невидимого, ангелів або небесних духів. Як і в інших випадках, щоб пояснити вчення святого єпископа Ліонського, я скористаюся дослідженнями авторитетного професора Антоніо Орбе, а також деякими катехезами святого Івана Павла II про ангелів і, звичайно, Катехизмом Католицької Церкви.

Послухаймо 9 та 10 пункти Епідейксису:

Але світ оточений сімома небесами, на яких живуть сили, ангели і архангели, звершуючи культ Богові Вседержителю й Творцю всього, не тому, що Він нібито має потребу в цьому, але щоб вони не були марними, даремними і безблагодатними. І тому Дух Святий щедрий при Своєму вселенні і пророком Ісаєю обчислюється в семи образах служіння, які спочили на Сині Божому, тобто на Слові, коли Він прийшов, як людина. Бо «Дух Божий, – говорить Він, – спочине на Ньому: дух мудрості й розуму, дух ради й мужності й побожності й дух знання, дух страху Божого наповнить Його». І так, перше небо зверху, яке обіймає інші, є мудрість, і друге за ним – небо розуму, а третє – ради, і четверте, рахуючи зверху, – небо мужності, і п’яте – небо побожності і шосте – небо знання, і сьоме – ця твердь над нами, сповнена страхом Духа, Який опромінює це наше небо. Бо Мойсей звідси взяв зразок світильника з сімома гілками, який безперервно світив у святилищі; бо він влаштував це богослужіння за небесним зразком, як Слово говорить до нього: «Ти повинен виготовити його точно за тим зразком, який ти бачив на горі».

Цей Бог, Отець, прославлений Своїм Словом, Його Сином назавжди, та Святим Духом, Премудрістю Отця всіх; також Сили Слова і Премудрості, які називаються херувимами і серафимами, прославляють Бога невпинним голосом; і всяка істота, яка тільки є на небесах з ними, віддає честь Богові, Отцю всіх. Він всесвіт створив Словом, - і в цьому всесвіті є також і ангели,  - і всьому всесвіту Він дав закони, щоб кожна істота перебувала у своїй області і не переступала встановлених Богом меж, кожна звершуючи покладену на неї справу.

Існування ангелів є істиною віри, а заперечення їх існування є єрессю. Ангели - це небесні, особові, духовні та безсмертні істоти, створені Богом. Вони не є міфічними постатями. Про них говорить сам Ісус Христос. За часів Ісуса та апостолів вже існувала група людей, які не вірили в ангелів: садукеї. Вони не вірили ні у воскресіння, ні в ангелів. Але у Святому Письмі, як у Старому, так і в Новому Завіті, ми бачимо щораз ясніше об'явлення про існування і місію ангелів. Їхнє існування є реальним. Ми маємо свідчення Святого Писання і Передання Церкви. Від створення світу і протягом всієї історії спасіння ми бачимо, як вони сповіщають про це спасіння і служать Божому плану для його здійснення: в книзі Буття херувими закривають Едемський сад після вигнання Адама і Єви; інші ангели захищають Лота від руйнування Содому; один ангел рятує Агар та її сина Ізмаїла від смерті від спраги; інший зупиняє руку Авраама, коли той збирається принести в жертву свого сина Ісаака. У книзі Вихід Бог обіцяє своєму народові, що пошле йому ангела, який приведе його до землі обітованої. Вони також з'являються в інших книгах Старого Завіту, сповіщаючи про народження і покликання, як, наприклад, народження Самсона або покликання Гедеона. Вони також допомагають пророку Іллі. Архангел Рафаїл супроводжує Товита (пор. ККЦ 332). Незліченні ангели оточують Творця, як всі пророки визнають, що “тисячі тисяч служили Йому і тисячі тисяч стояли перед Ним (Adv. haer. II, 7, 4; пор. Дан 7, 10). Існують ангели, які перебувають у присутності Бога (пор. Тв. 12, 15). Херувими підтримують Божий престол і перебувають у молитві та поклонінні Богу. Серафими, як вогняні істоти, посвячені для слави Божої, вони прославляють Його святість. Ми знаємо імена деяких ангелів, імена, які виражають їхню місію: Михаїл, Який як Бог, князь ангельський, охоронець Ізраїлю, показує силу Бога Творця; Гавриїл, Сила Божа, ще один ангельський князь, показує найглибші таємниці історії спасіння; Рафаїл, Бог зцілює, ангел, який наставляє на шлях побожності, допомагаючи людям довести до доброго кінця.

Новий Завіт також свідчить про існування ангелів. В Євангеліях ангели сповіщають про народження Йоана Хрестителя (Лк 1, 5-20) та Ісуса (Лк 1, 26-38). Вони з'являються уві сні святому Йосипу, щоб захистити Господа (Мт 2:13); пізніше вони служать йому в пустелі (Мт 4:11) і втішають його під час страждань у Гетсиманському саду (Лк 22, 43). Ангели оголошують про воскресіння Господа (Мт 28, 3) і супроводжуватимуть Його під час другого пришестя (Мт 25, 31). У Діяннях апостолів ангели з'являються в служінні Церкві, в проповіді апостолів, звільняючи їх з в'язниці. Святий Павло стверджує, що всі ангельські істоти належать Христові: "Бо Ним створене все, що на небі й на землі, видиме й невидиме, престоли, панування, начала, влади: все Ним і для Нього створене" (Кол 1, 16). Христос - Господь сил, всі ангели поклоняються і служать Йому. В книзі Одкровення написано: "Благодать вам і мир від Того, Хто є, і Хто був, і Хто прийде, від семи духів, що перед престолом Його" (Од 1, 4). Ці сім духів - ангели. І далі читаємо: "Перед престолом горять сім полум'яних смолоскипів, що є сім духів Божих" (Од 4, 5). Ці сім духовних істот прославляють Агнця і виконують Його волю: "І я бачив посеред престола і чотирьох істот, і посеред старших Агнець стоїть, мов заколений, який має рогів сім і очей сім, що є сім духів Божих, посланих на всю землю." (Од 5:6).

Згідно зі святим Іринеєм, який поділяв думку багатьох інших авторів свого часу, у Всесвіті було сім небес. На землі живуть люди, а на небесах живуть духовні істоти в певній ангельській ієрархії. Над усіма ними стоять Престоли. Під ними, останніми за порядком, знаходяться численні ангели. Над ангелами - Архангели. Їх є сім. Святий Іриней не пояснює характеристики Панування, Князівств, Сил і Чеснот. Святий єпископ Ліонський також згадує про Херувимів і Серафимів. Херувими, за його словами, подібні до коней, живих коліс, які тягнуть колісницю Слова в управлінні світом. У своєму коментарі на перше видіння пророка Єзекіїля (Єз 1, 6-10) він говорить: “Слово, Яке сидить на херувимах і все утримує, явившись людям, дало нам тетраморфне Євангеліє, але пройняте одним Духом. […] Бо херувими мають чотири різні фігури, і їхні постаті символізують діяльність Сина Божого. Перша тварина, мовиться, подібна до лева, що означає силу, верховенство і царство Сина Божого; друга ж подібна до теляти чи бичка, що виражає відношення до жертви і священика; третя має людський вигляд, що виразно нагадує про Його прихід як людина; а четверта подібна до літаючого орла, що вказує на дар Духа, який ширяє над Церквою” (Adv. haer. III, 11, 8). Цей текст є дуже важливим, оскільки вперше отець церкви пов'язує чотирьох херувимів з видіння Єзекіїля з чотирма Євангеліями. Тому ми в Церкві представляємо євангелістів цими чотирма постатями. За одним винятком: згідно з Іринеєм, лев представляє святого Йоана, бик - Луку, людина - Матея, а орел - Марка. Іконографічна традиція визначення лева як Марка, бика як Луки, людини як Матея і орла як Йоана зберіглася до наших днів. Цей символічний зв'язок був встановлений святим Ієронімом у 4 столітті.

Повертаючись до теми, постаті цих духовних істот представляють діяльність Сина Божого і володіють частиною Його Духа: І тому Дух Святий щедрий при Своєму вселенні і пророком Ісаєю обчислюється в семи образах служіння, які спочили на Сині Божому, тобто на Слові, коли Він прийшов, як людина. У Іринея ми маємо сім небес, на них живуть духовні істоти, створені Богом, і в них присутній Святий Дух, який дарує їм один із семи своїх дарів: дух мудрості й розуму, дух ради й мужності й побожності й дух знання, дух страху Божого. Такими є різноманітні дари Святого Духа. Всі вони, у всій повноті, присутні лише в людській природі втіленого Слова, за словами пророка Ісаї. Для Іринея Помазаник, або Христос, - це Той, в кому повністю спочив Дух Божий.

Перше, що святий Іриней говорить нам про ангелів, це те, що вони є чисто духовними істотами, які були створені, а тому є нижчими за свого Творця (пор. Adv. haer. II, 34, 1). Вони мають початок, тобто був час, до створення людини, коли їх не існувало (пор. IV Латеранський Собор). І як все створене, видиме і невидиме, духовні істоти також були створені з нічого Богом з власної ініціативи, який наділив їх духовною і невидимою субстанцією (пор. Adv. Haer. II, 2, 4). Вони були створені силою Божого Слова і призначені Премудрістю, Духом Божим, без якого духовні істоти ніколи не могли б з'явитися на світ (пор. Adv. haer. II, 30, 6-9). Вони не є божествами. Ангели, всупереч тому, що говорили гностики, нічого не створили (пор. Adv. haer. III, 11, 2). Один лише Бог не має початку, є нествореним і творцем. Син, вічно існуючий з Отцем, спрадавна і навіть споконвіку завжди відкриває Отця ангелам, архангелам, владам, силам і всім, кому хоче Бог відкритися (Adv. haer. II, 30, 9). Для святого Іринея, як і для всієї Церкви, дуже важливо не плутати створіння з Творцем. Існує лише один Бог Творець неба і землі, якому належить поклонятися. Християни не поклоняються ангелам. Що і ангели, архангели, престоли і господства влаштовані і створені Богом Всевишнім через Слово Його, це Йоан так показав. Сказавши про Слово Боже, що воно було в Отцеві, він додав: «Все через Нього сталося, і без Нього ніщо не сталося» (Adv. haer. III, 8, 3). Самі ангели свідчать, що Бог є творцем неба з усіма його мешканцями і землі, на яку Він зійшов, воплотившись: Цю ж істину звіщають і ангели. Бо, викликуючи: «Слава во вишніх Богу і наземлі мир», вони цими словами прославили Того, Хто є Творець вишніх, тобто пренебесних речей, і Творець всього на землі, Який і був посланий з неба на діло, яке Він сліпив (Adv. haer. III, 10, 4). Ангели є першими поклонниками Бога, вони забезпечують безперервне поклоніння Його славі. Сам Ісус каже: Його ангели постійно бачать обличчя Мого Отця, що на небі (Мт 18, 10). Як сказав Папа Іван Павло ІІ, це "постійне бачення обличчя Отця" є найвищим проявом поклоніння Богові. Як читаємо в 9-му пункті Епідейксису, ангели і архангели, звершуючи культ Богові Вседержителю й Творцю всього, не тому, що Він нібито має потребу в цьому, але щоб вони не були марними, даремними і безблагодатними. Мається на увазі небесна літургія, що здійснюється від імені всього всесвіту, з якою безперервно поєднується земна літургія Церкви (див. Катехеза, липень-серпень 1999 р.).

Святий Іриней говорить у своєму творі "Проти єресей", ангели виконують богослужіння у храмі всесвіту. Мойсей дивився на сім ангельських небес, як на невидимий взірець, для семисвічника, що безперервно світив у святині (пор. Adv. haer. IV, 19, 1). Ангели поклоняються Богу, але Іриней наполягає на тому, що Бог не потребує поклоніння свого творіння. У пункті 10 він говорить про це: Отець, прославлений Своїм Словом, Його Сином назавжди, та Святим Духом, Премудрістю Отця всіх. Бог є достатнім із Себе. Його слава не збільшується і не зменшується жодним створінням, ані ангелами, тому що існує вічне прославлення Сина і Духа. 

Як пізніше пояснить святий Августин, ці духовні істоти називаються ангелами із-за завдання, яке вони виконують: вони послані, вони виконують служіння, вони є виконавцями Божих наказів, вони уважні до Його слова, говорить 103-й псалом (Пс 103:20). Вони наділені розумом і вільною волею, як і людина, але в більшій мірі, ніж людина. Духовні істоти не мають власного тіла, навіть малопомітного. Це правда, що у отців Церкви не було єдиної думки. Лише починаючи з 12 століття, завдяки святому Томі Аквінському, Церква вчила, що ангели є суто духовними створіннями, і Катехизм Католицької Церкви (канон 330) сприймає це саме так. Оскільки вони безтілесні, вони можуть бути де завгодно, але не можуть бути і діяти одночасно в різних місцях. Ангели є особистими істотами, вони мають імена, вони згруповані в суспільстві, вони поділяються на порядки і ступені відповідно до їхньої досконалості і дорученого їм завдання. Святий Іриней стверджує, що кожен ангел має призначений йому чин. Всі вони прославляють Бога з призначеного їм місця згідно з божественним законом. Вони поклоняються Богові згідно з духом, який отримали від Премудрості, і їхня нагорода полягає в тому ранзі, до якого їх вільно призначив Творець і який вони вільно прийняли.

Ми вже говорили, що ці духовні істоти мають розум і вільну волю. Папа Іван Павло ІІ під час однієї катехези пояснив, що ангели покликані пізнавати істину і любити добро. Ця любов є актом вільної волі. Це означає, що ангели мають свободу, можливість зробити вибір за або проти добра, яке вони пізнають, тобто самого Бога. Бог створив усе з любові і хоче, щоб усі створіння, в тому числі й духовні, реалізували себе в любові. Це можливо лише у свободі. Завдяки розуму, який Бог дав цим чистим духам, їхнє пізнання Бога є незрівнянно досконалішим, ніж людське. Бог подарував їм тайну Своєї божественності, зробивши їх через благодать причасниками Своєї безмежної слави, щоб вони могли бути причетними до божественної природи. Таким чином Бог допустив їх усіх до вічного сопричастя Любові (пор. Іван Павло ІІ, аудієнція 23 липня 1986 р.).

Саме користуючись своєю свободою, існують духи, які відкинули об'явлення Божої тайни, не прийняли благодаті участі в Трійці. Це духи, які, відкинувши найвище Добро, яким є Бог, вирішили стати лихими. Цей вибір є радикальним і незворотнім, як і вибір добрих ангелів (пор. Іван Павло ІІ, аудієнція 23 липня 1986 р.). У попередній катехезі ми говорили про існування фізичного зла. Тепер ми починаємо роздумувати про походження морального зла: гріх ангелів.

 Святий Іриней дуже чітко говорить: все почалося з відступництва одного ангела: (Бог) усіх відступників зарахував до того, хто є винуватцем цього злочину… він сам є творінням Божим, як і інші ангели… Диявол сам був причиною свого відступництва та інших…А стосовно послуху і вчення, не усі є синами Божими, але тільки віруючі та виконавці (Божої) волі. Невіруючі та невиконуючі Його волі є синами та ангелами диявола, тому що роблять діла диявола (Adv. haer. IV, 41, 1-2). Є початок злочину, безладу, розриву гармонії, появи морального зла, і ініціатором цього є диявол. Відступництво є вільним у дияволі; і через вплив диявола, серед його поплічників, людей і ангелів. Відступництво диявола не було прощено, ворожнеча триває доти, доки диявол продовжує вести війну проти людини, спокушаючи її не виконувати волю Божу і не досягти славної мети, для якої вона була створена. Один і той самий Бог Отець приготував Свої блага для тих, хто бажає Його спільності і витривають в послусі Йому, а для диявола, князя відступництва, і ангелів, які відступили разом з ним, Він приготував вічний вогонь (Adv. haer. IV, 40, 1). Доля як добрих, так і злих не визначена природою. Всі мають добру природу, але відколи диявол відступив від Бога, переступ був привласнений як риса чи сила. Іриней говорить в іншому місці: Бо так, як спочатку він схилив людину переступити заповідь Творця, тому і мав її у своїй владі, а його влада полягає у злочині і відступництві, якими і зв’язав людину (Adv. haer. V, 21, 3). Замість того, щоб служити людині згідно з Божим задумом, він взяв на себе завдання втягнути всіх - і ангелів, і людей - у відступництво. Це воля сатани - втягнути всіх нас у бунт проти Бога, проти Його задумів, проти Його діла, проти людської природи, яку він так ненавидить. Кожен відповідає за свої вчинки, і ангели, і люди. Для святого Іринея вплив сатани на відступництво інших ангелів і людей є фактом. Вічний вогонь був призначений Богом для них, а не для людей. Але люди, які добровільно наслідують диявола у відступництві, будуть засуджені на Суді на таку ж долю.

Чому одні ангели переступили Божий припис, а інші ні? Перше, що говорить святий Іриней, це те, що це таємниця, зарезервована для Бога і Його Слова, яка частково стала відомою нам по благодаті (пор. Adv. haer. II, 28, 7). Як ми помітили, святий єпископ називає гріх ангелів "відступництвом" і "переступом", тоді як гріх Адама він називає "непослухом". Таким чином він хоче підкреслити глибоку різницю між ними.

Диявол, ревнуючи і заздрячи людині за численні дари, якими Бог обдарував її, звабив її, переконавши її не підкоритися Божому заповіді, таким чином спричинивши власну загибель і водночас зробивши людину грішною. Ангел, ставши главою і вождем гріха, був покараний за те, що образив Бога, і разом з тим добився того, що людина була вигнана з раю. За те, що він збунтувався і відступив від Бога, його сатаною назвали єврейською мовою, тобто відступником, однак його також називають і дияволом. Бог також прокляв змія, який був маскою диявола; прокляття досягло самої тварини і ангела, захованого в ній, сатани (Epid. 16). Іриней пов'язує походження зла з двома гріхами ангела - заздрістю і звабленням, які дають привід для злочину людини. Заздрість є джерелом морального зла на землі і походить від сатани. Так читаємо в іншому місці: Диявол, що був один із ангелів, які панують над повітрям, як оголосив апостол Павло в Посланні до ефесян, позаздривши людині, став відступником від Божественного закону, бо заздрість противна Богу (Adv. haer. V, 24, 4). Це була заздрість, яка тільки могла покоїтися на ворогуванні між людиною і Богом. У книзі Мудрості сказано, що " через заздрість диявола смерть увійшла у світ, і скуштують її ті, що йому належать." (Муд 2, 24). Але чому сатана заздрить людині? Іриней дуже чітко пояснює, що об'єктом заздрості є життя людини. Точніше, божественне життя. Навряд чи можна собі уявити, щоб духовна істота заздрила людському життю в тій мірі, в якій воно є земним, поділяючи долю всіх інших тілесних істот. Ангел заздрив у людині нашому винятковому життю: бути створеними як царі і вінець видимого світу, щоб обожити нас славою, вищою за славу ангелів. Як ми вже читали, в 16-му пункті Епідейксису сказано, що ангел ревнував і заздрив людині через численні дари, якими Бог обдарував її. Він має на увазі дари, про які згадував раніше: божу подобу, вселенське царювання, безсмертя, дари, які були щедро вкладені в Адама, створеного на образ і подобу Божу. Дари, властиві лише людині. Святий Мефодій також говорив, що саме образу і подобі Божій заздрив у людині диявол. Наскільки великою є доля людини, створеної на образ і подобу прославленого Христа. Жодне інше створіння, навіть ангели, не мають такого високого покликання.

Керуючись заздрістю, сатана спонукає людину до непослуху, спричиняючи її розрив з Богом. Його відступництво було доведено через людину, і людина стала свідком (Adv. haer. III, 23, 8). Внутрішня заздрість сатани проявилася у зваблюванні людини та її падінні. Раніше він не насмілювався переступати проти Бога: Як сатана не насмілювався сам і відкрито хулити свого Господа, так і він спочатку зваблював людину за допомогою змія, як би ховаючись від Бога. [...] Правильно говорив Юстин, коли говорив, що до пришестя Господнього сатана ніколи не насмілювався хулити Бога, бо ще не знав про Його засудження. [...] Але після пришестя Господа і Його апостолів сатана ясно зрозумів, що вічний вогонь приготований для нього, який добровільно відлучився від Бога, і для всіх, хто, відмовляючись від покаяння, наполегливо продовжує відступництво (Adv. haer. V, 26, 2).

Святий Павло в Посланні до Колосян попереджає нас про небезпеку втрати віри в Христа через захоплення служінням ангелам, яке проповідують деякі єретики (Кол. 2, 18). Одним з найпоширеніших елементів антихристиянської духовності Нью Ейдж (New Age) є захоплення паранормальними істотами. Це різновид сучасного спіритизму, де викликають духовних істот, яких називають ангелами, але які є енергіями, натхненнями, анонімними силами, світлами, щоб допомогти розслабитися, прийняти рішення або успішно вести особисте і професійне життя. Ці фальшиві ангели служать людям. Біблійні ангели служать Божій славі. У книзі Одкровення був ангел, який показував Йоанові видіння. Коли він закінчив, Йоан впав до ніг ангела, щоб поклонитися йому. Але ангел сказав йому: "Ні, обережно. Я такий самий слуга, як і ти. Ти повинен поклонятися Богові" (пор. Од 22, 8-9). У New Age так звані медіуми викликають цих ангелів, щоб заволоділи їхньою особистістю. Це називається ченнелінг (Channeling). Під час сеансу, духовні істоти беруть контроль над тілом і здібностями людини. Нью-ейдж, новий гностицизм нашого часу, вірить, що люди можуть з'єднуватися з вищими світами через цих духів. Важливим елементом гностицизму є те, що достатньо бути втаємниченим у вид знання, аби забезпечити щастя та успіх. Головне для них - знати методику. Коли людина заглиблюється в це, методика, ритуали і т.д. стають складнішими. Це як у чаклунстві та магії, де головне - процедура, в цьому немає нічого християнського. У християнстві все грунтується на вірі в Бога, який спасає, а не на процедурах, які виконує людина. Кількість книг, курсів, відео в інтернеті на цю тему неймовірна. Це великий бізнес, який виник через брак справжньої духовності в суспільстві, яке відкидає Ісуса Христа (див. Папська рада з культури, Папська рада з міжрелігійного діалогу, Ісус Христос - носій води життя. Християнська рефлексія на "Новий вік").

Дякую, дорогі слухачі Радіо Марія, Нехай Господь всіх вас благословить. До наступної зустрічі.

Відгуки

Хто придумав Пресвяту Трійцю та як Її зрозуміти

Хто придумав Пресвяту Трійцю та як Її зрозуміти

Одна з найбільших таємниць Божого життя — це Пресвята Трійця. Церква вірить в єдиного Бога в трьох особах — Отця, Сина і Святого Духа. Отець Олексій Самсонов у своїй катехезі розповідає про таїнство Пресвятої Трійці та пояснює основи нашої віри.
Де знайти підтримку під час випробувань? - відповідає брат Микола Орач.

Де знайти підтримку під час випробувань? - відповідає брат Микола Орач.

"Все, що відбувається навколо можна порівняти із хвилями, які накривають людину. Опору, підтримку, настанову та втіху, ми можемо віднайти в Слові Божому, Службі Божій, сповіді, молитві та дотриманні інформаційної гігієни". Про мир та спокій під час випробувань розповідає брат-францисканець Микола Орач. Парафія Преображення Господнього м. Бориспіль.
"Говоріть із Богом про свої рани, адже через них Він хоче вилікувати вашу душу", — отець Станіслав Свурка

"Говоріть із Богом про свої рани, адже через них Він хоче вилікувати вашу душу", — отець Станіслав Свурка

Про убогість духом розповідає настоятель парафії Пресвятої Діви Марії з гори Кармель, смт. Томашпіль, модератор руху Назаретських родин, отець Станіслав Свурка.
Як радіти в Господі у час війни? - катехиза отця Тараса Фітьо

Як радіти в Господі у час війни? - катехиза отця Тараса Фітьо

Отець Тарас Фітьо продовжує цикл сімейних катехез, коментуючи лист святого Апостола Павла до Филип'ян у якому він закликає завжди радіти у Господі.
"Апостоли подолали страх завдяки надії, яку їм дала Марія", — о. Матеуш Годек

"Апостоли подолали страх завдяки надії, яку їм дала Марія", — о. Матеуш Годек

Отець Матеуш Годек, настоятель парафії Архангела Михаїла в Павлограді, провів катехезу на Радіо Марія. Тема програми: "Марія — Мати надії". Катехеза поділена на чотири частини. У першій частині слухачі дізнаються про християнське розуміння надії, у другій — про надію в житті Марії. У третій частині священник практично пояснює, як людина може розвивати в собі християнську надію, а четверта частина катехези присвячена книзі отця Матеуша "Запитання про Марію".