Того часу Ісус сказав своїм учням: «Воістину, воістину кажу вам: якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, – принесе багато плоду. Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя. Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує Отець».
У програмі «У Ваших намірах» говоримо про Десятий тиждень виховання в Римсько-Католицькій Церкві в Україні, який відбудеться 1–7 вересня під назвою «Компас у грудях». Про те, чому сучасній молоді особливо потрібні чутливе сумління, духовне розпізнавання та орієнтир на Пресвяте Серце Ісуса, розповідає секретар Комісії душпастирства молоді РКЦ в Україні Ганна Тодор.
Чому старовинні фольгові ікони сьогодні знову привертають увагу українців, а кожна з них виявляється не лише мистецькою пам’яткою, а й свідком людських доль? У програмі «Захристія» письменниця й дослідниця народних традицій Ірина Рачковська розповідає про унікальну колекцію. Ікони, що пережили заслання, сльози та молитви, і про те, як вони знову виконують своє найголовніше призначення.
Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила відвалений від гробниці камінь. Вона стояла назовні біля гробниці й плакала. А плачучи, нахилилася до гробниці й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де було покладено тіло Ісуса. І вони кажуть їй: «Жінко, чого ти плачеш?» Віповідає їм: «Забрали мого Господа, і не знаю, де поклали Його!»
У програмі «Захристія» говоримо з релігієзнавицею Ольгою Володимирівною Недавньою про князя Володимира — хрестителя Русі-України, державотворця і постать, яка понад тисячу років залишається важливою для української історичної пам’яті. Чому саме 15 липня Україна відзначає День державності, як у різні часи сприймали Володимира, чи було хрещення насильницьким, і чи може Католицька Церква в Україні вважати себе спадкоємицею Володимирового хрещення?