В ефірі Радіо Марія с. Юстина Голубець, засновниця та голова організації "Перинатальний хоспіс – Слід Життя", Служебниця Непорочної Діви Марії, член-кореспондент Папської академії “Pro Vita”, біоетик, медичний психолог в Обласному медико-генетичному центрі при ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», біолог‒генетик, викладач Школи біоетики УКУ. Тема катехези: "Служіння життю як виклик завданню і покликанню".
Багаторічний автор програм на Радіо Марія Україна, отець Вальдемар Павелець розповідає про те, чим для нього є служіння в студії Радіо Марія. Священник згадує час в який він відчув найбільшу потребу бути в студії Радіо Марія, це був перші місяці широкомасштабної війни росії проти України. Отець зізнається що було страшно, але бажання служити людям через хвилі радіоефіру перемогли страх.
Ієрей ПЦУ, отець Петро Лопатинський, пояснює значення 50-го псалма. У цій програмі священник закликає вірян вивчити цей псалом на пам'ять. Під час молитви не варто читати його як "мантру", натомість потрібно вдумуватися в сенс кожного слова.
В ефірі програми "Захристія" вінницька мисткиня та етнологиня Юлія Васюк розповідає про Великодні традиції які були поширені на теренах Поділля. В передачі ви дізнаєтеся чим господині займалися в "Чистий четвер", яку роль у підготовці до Великодня займали чоловіки, та як проходив обряд "христування".
Катехезу на Радіо Марія провадить заступник голови Української Асоціації Християнської Психології, член проводу мирянського руху "Домашня Церква", який об'єднує християнські родини Мирон Шкробут. Тема програми: "Аборт як психологічна травма".
Надя Солонинко
Христос Воскрес. Згідно теми, про яку Ви сьогодні говорите: так, згідна з Вами, що дуже багато людей, замість іти до церкви за допомогою, ідуть до "бабок", шукають !ворожок, магів", але дуже прошу визнати і те, що величезну роль у цьому відіграють саме священники. Говор'ю за себе: я виросла у християнській родині, розумію, що означає християнин, церква, гріх, живемо з Богом у серці по даний час. В минулому прийшлися важкі життєві моменти на мою долю, які я сама подолати не могла, звичайно, що я і моя родина звернулись за допомогою до церкви. Але на той момент отці були дуже зайняті - одні йшли хрестити дитину, інші давати шлюб, ще інші, просто не мали часу і відправляли один до одного, так і не допомігши мені у цей час. Скажіть, будь-ласка, куди мені треба було йти? ...... Це було 20 років тому. Зараз я уже знаю як собі допомогти і куди мені йти, які молитви молитись, куди, в які святині їхати, а тоді було дуже важко.... Також особисто знаю дуже..... багато людей, які звертались до церкви, але просто в цей час не дали їм допомоги і уже переконати їх зараз, що там дійсно допомагають - просто неможливо, просто потрібно зараз на це дуже багато часу і великої праці, через це, багато людей іде "туди", де їм не відмовляють, Так, що у церкві також потрібна велика праця: згуртування, зацікавлення, допомогаВам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.