Треті роковини відходу до вічності с. Марії Марти Рик, OSU

Сестра Марія Марта Рик OSU народилася 29 липня 1938 року у м. Львів. Вступила до Згромадження сестер Урсулянок – Ордену Св. Урсули (Римської Унії).

2 лютого 1958, в м. Ченстохова, Польща, склала чернечі обіти.

Під час свого чернечого життя служила в різних місцях: Краків (Польща) 1958 – 1960; Вроцлав 1960 – 1961: Люблін 1961 – 1966; Сан Паулу (Бразілія) 1966 – 1967; Рим (Італія) 1967 – 1968; Люблін (Польща) 1968 – 1974; Єрусалим (Ізраїль) 1974 – 1975; Рим (Італія) 1975 – 1989; Ченстохова (Польща) 1989 – 1990; Івано-Франківськ (Україна) 1990 – 1993; Київ з 1993 —  2012.

Сестра Марія була магістром класичної філології, доктором догматичного богослов’я, з 1995 року була викладачем у Вищій Духовній Семінарії в м. Ворзель (Київсько-Житомирська дієцезії) та Інституті релігійних наук Св. Томи Аквінського (Київ).

Сестру любили сотні людей, які через її молитву, навчання та спілкування відкрили шлях до Бога та Церкви. Сестра проводила постійні зустрічі з групою молитви Божого Милосердя та Св. Отця Піо (до речі, першою такою групою, створеною в Україні) для молитви, катехизації, вивчення Св. Письма та суто людської підтримки. Більшість священиків Києво-Житомирської дієцезії навчалися у с. Марти в Семінарії.

Жодну людину сестра не полишала без уваги, поради, утішення, підтримки, молитви. Це дійсно так, сестра Марта мала великий дар реально показати, як Бог нас любить і як все, що з нами відбувається Він перетворить на нашу користь, якщо ми будемо цього прагнути.

Сестра прищеплювала цікавість до латинського обряду, навчала основних латинських молитов, ділилася своїми спогадами щодо праці в Бразилії, Єрусалимі, Кракові, а головне – Риму. Саме під час свого служіння в Римі, с. Марта мала щастя спілкуватися зі Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ, а після від’їзду до України листувалася з ним. Спогадами про ці незабутні зустрічі з Папою сестра Марта поділилася з отцем Олегом Сартаковим, який записав цикл передач для Радіо Марія “Гортаючи сторінки альбому”. Ці програми входять до Золотої колекції Радіо Марія і транслюються в ефірі по середах о 20.20.

Сестра Марта мала багато дарів. При спілкуванні з будь-якою людиною вона виявляла таку Велику Любов, навіть у самій простій розмові, що людина виявлялася не тільки потішеною, а і укріпленою у Вірі, оптимізмі, прагнула перемінити своє відношення до складної обставини. Самі складні питання Віри чи Життя могла прояснити чи дати пораду дуже просто. Всім радила, передовсім, молитися та обов’язково читати святе Письмо. Сестра прагнула передати іншим свою велику Любові до Католицької Церкви, єдності з Римом, Святішим Отцем, необхідності постійної молитви за Церкву, покликання, священиків і сестер, і разом з тим, – велику повагу до священиків, таїнств Церкви, за допомогою котрих є можливим не тільки нормальне щоденне життя, але, головне – спасіння.

Сестра Марта жертвувала все своє життя, працю, молитву, терпіння, фізичний біль за навернення, спасіння, покликання, ніколи нікого не осуджувала та не засуджувала, віддавала все, що мала — потребуючому, була надзвичайно скромною: ніколи не хвалилася своїми заслугами, знаннями, талантами.

Пригадується тільки один випадок щирої гордості, коли сестра отримала українське громадянство, яке їй надавалось декілька років, вона майже рік не виймала паспорт зі своєї сумки і щиро всім хвалилася своєю радістю мати цю синю книжечку української громадянки. Після цього сказала, що ніколи не хоче більше виїжджати з України і прагнула б завжди бути тут.

Ті, хто мав можливість бачитися з сестрою Мартою в останні дні її земного життя пригадують ту подяку, яку вона висловлювала, щиру усмішку, підтримку інших, величезну Віру, уповання тільки на Божу волю й Доброту та Заступництво Пресвятої Діви Марії (це при величезних фізичних терпіннях та незручностях, викликаних важкою хворобою). А самим великим скарбом Сестра завжди вважала Св. Причастя. Саме тому Отець Артур Томашевський у проповіді під час Св. Літургії за сестру Марту особливо наголосив, що «вона жила все своє життя Євхаристією, живилася Нею».

Впевнені, що сестра Марта потрапила до Дому Отця, і вже звідти не полишає нас без підтримки та заступництва. Пройшло три роки з дня її відходу до Господа, можливо, через якийсь час, Церква прийме рішення про початок збору матеріалів для прослави життєвого шляху сестри Марії Марти Рик, а, згодом, беатифікаційного та кононізаційного процесів.

Сестро Марто, молись за нас!