"Про дві лепти бідної вдови" - недільні читання

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Якщо згрішить твій брат проти тебе, піди й докори йому, коли ти з ним сам на сам. Коли послухає тебе, ти придбав свого брата, а коли не послухає, візьми із собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилося кожне слово; коли відмовиться їх слухати, скажи Церкві, а коли й Церкви відмовиться слухати, нехай буде тобі як язичник і митник.

Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе.

Того часу почав Ісус докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися: «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі. Так ось кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам. І ти, Капернауме, хіба до неба будеш піднесений? До аду опустишся! Бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині. Та ось кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».

Того часу Ісус сказав своїм Апостолам: «Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. Я прийшов порізнити чоловіка з його батьком, дочку з її матір’ю і невістку з її свекрухою; і вороги людини — її домашні. 

Того часу Петро сказав Ісусу: «Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде?» А Ісус відказав: «Воістину кажу вам, що ви, які пішли за Мною, в новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізрáїля. І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, або дружину, або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя».