"Я все життя мріяв написати портрет Блаженнійшого. Але в нього зайняти час на це ніколи не наважувався. Хоча знаю, що якби я його попросив, він би не відмовив. Він ніколи нікому в добрій справі не відмовляв", - Борис Егіазарян

Створено: 2017-06-06

Говорили з українським художником-графіком, живописцем та колажистом вірменського походження про його непересічну історію життя, повну людських драм та Божих чуд, особливим чином згадали спочилого кардинала Любомира Гузара

Любомир Гузар – це людина, що для всієї України стала, по-перше, любою для всіх людиною. По-друге, людиною, якій довіряли. До того ж довіряли люди різних конфесій... Він понад усе ставив людину, її особистість, її свободу, і це він робив по слову Божому. Блаженнійший був людиною неймовірного інтелекту та освіченості, він ніколи не давив інтелектом. Ніколи. Він з людиною ставав на рівних. Я зростом нижче за нього. Але коли в мене була радісна, щаслива можливість спілкуватися з ним, він так красиво голову набік повертав, і він завжди дивився на співрозмовника знизу вгору. Я все життя мріяв написати портрет Блаженнійшого. Але в нього зайняти час на це ніколи не наважувався. Хоча знаю, що якби я його попросив, він би не відмовив. Він ніколи нікому в добрій справі не відмовляв.

Якщо розповісти у двох словах, Карабах – споконвічно вірменська територія, що в 1922 році за вимогою Туреччини була віддана Сталіним Азербайджану під протекторат Туреччини. У Карабасі 95% населення – вірмени. І в 1988 році Карабах на основі міжнародних і радянських законів вирішив вийти із складу Азербайджану, щоб виправити історичну неправду створену Сталіним. І коли в 1990 році почалась війна на кордоні, перші добровольчі загони стали на кордоні. Ми стояли там з мисливськими рущницями і саморобними гранатами, та показували сусіду, який почав війну, і радянським військам, що ми звідси не підемо. Я досі дякую Богу, що не прийшлося вбивати. Я, як командир загону, будучи художником, виявився вигадником. Я там такі ситуації створював, що супротивники думали, що ми маємо величезні сили. І навіть по рації передавали, що вірмени використовують нову зброю. Ми не хотіли вбивати, ми хотіли налякати…

Відгуки

Ваш відгук буде першим

Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.

Увійдіть за допомогою улюбленої мережі

Мирослав Маринович: "Господь дав мені триденне одкровення. Я побачив Ісуса Христа в останні дні. Це сталося через два тижні після того, як я перед слідством чесно зізнався, що до релігії є байдужий"

Легендарний дисидент, правозахисник, релігієзнавець, публіцист та віцеректор Українського Католицького Університету нещодавно відсвяткував свій 72 рік народження.
Крім того, в цьому році виповнюється рівно 45 років з дня заснування нашим гостем правозахисної організації Гельсінської Спілки, за яку пан Маринович заплатив сімома роками дисидентства та п'ятьма заслання.

2021-01-27

"Україна подібна на старозавітній обраний народ, який вбивав своїх пророків", - владика УГКЦ Венедикт Алексійчук про особливості національної ментальності

Наш гість: правлячий архієрей єпархії святого Миколая з осідком в Чикаго. В епіцентрі інтерв'ю 20 річниця з дня обрання Любомира Гузара на Главу УГКЦ; розвиток церкви, України та нації; брак лідерів та специфічний генофонд.
Детальний таймінг дивіться в опису програми.

2021-01-26

"Луї де Фюнес був щирим католиком, щодня ходив в Церкву!" - отець Міхал Бранкевич

27 січня 1983 року не стало одного з кращих акторів сучасності.

2021-01-26

"Його внесок в мистецтво переважив гріхи!" - отець Міхал Бранкевич про Володимира Висоцького

25 січня свій 83 рік з Дня народження відзначив би Володимир Семенович Висоцький. Всенародна слава прийшла до актора не дивлячись на численні заборони та контроль спецслужб. Біографія актора нараховує низку контрверсійних фактів, які є дотичними до важких гріхів та пороків. З іншого боку, маємо фантастичний творчий спадок стрічок, пісень, віршів та радіовистав які насичені не лише драмою людської екзистенції, але і прекрасних Біблійних символів і глибоких призадум, що цілком лягають в євангельську парадигму.