Як побачити Бога, або підсумки Всеукраїнського паломництва до Фатіми. - нотатки Сергія ІВАНИЦЬКОГО

Завершилося одне з найбільших Всеукраїнських паломництв в сучасній історії України, присвячене 100 річчю фатімських об'явлень. Автор ділиться найяскравішими враженнями,  які пережив протягом цих днів

Захоплює загальна кількість делегації від нашої держави. Вдумайтесь,  від України рушили у паломництво 4 семінарії (3 від РКЦ і одна від УГКЦ),  а це близько 60 сподіваємося,  майбутніх священиків. Крім того,  автором цих рядків було помічено щонайменше 20 священиків,  окремо слід відзначити присутність серед паломників 3 єпископів: митрополита Мечислава МОКШИЦЬКОГО,  єпископа Леона Дубравського і єпископа-помічника Яна Собіло. Якщо приплюсувати ще 70 світських вийде доволі серйозна цифра. Одночасно в напрямку Фатіми рушили понад 200 осіб!

В тих містах де ми побували,  в часі Мес,  процесій,  і Хресної ходи - українські стяги майоріли ледь не найчастіше. Подібна кількість,  і наявність української мови навкруги додавала відчуття єдності,  небайдужості і теплоти.

Люди. Мене вразили свідчення людей,  які були у складі паломницької групи. Хтось поїхав просити Бога за скорену вродженим недугом доньку,  яка при народженні не мала кілька ребер,  але намагається жити повноцінним життям,  навіть,  народила сина,  зараз її стан значно погіршився,  і донька практично всихає. Хтось приїхав важкохворим. Лікарі вже кілька років розводять руками,  і пропонують...готуватися до смерті,  але ця жінка жива,  і продовжує шлях навернення після карколомної молодості. Хтось не мав їхати взагалі,  бо суттєво затримали видачу біометричного паспорту. Когось Богородиця вела з дитинства: - коли померла мати,  я не могла цього прийняти,  мені було 14 років. Раптом вона мені наснилася, і сказала,  що відтепер мною піклуватиметься Богородиця. Вона мене спасала неодноразово! Якось, я їхала машиною на передньому сидінні. В руках мала термос,  водій порадив закинути його назад,  та я його чомусь не послухалась,  і згодом зрозуміла чому. В лобове скло в нас врізалася машина,  нас почало швидко трамбувати. Термос захистив мене від фасадної частини авто,  куди прийшовся основний удар,  а я не отримала навіть царапини...

Богородиця. Її присутність відчувалася скрізь. Її можна було споглядати не лише в скульптурах чи іконах в храмах французьких Ля Салетт, Люрді чи іспанських Каталонії і Монсерраті,  або португальській Фатімі, італійської Падуї і Венеції. Вона постійно промовляла. Здавалося, застиле обличчя на  монументах та іконах було дуже багате мімікою, жестами і посланнями. Про це свідчить не тільки моя думка,  але і численні свідчення паломників...

Царсько-небесна казковість. Знаєте, як розпочинається казка? Будь-яка. З опису місцини. В такому то царстві,  в такому то місті жив та був... Ми були в справжній казці! Якщо ви порівняєте казкові замки з храмами Ля Салетт,  Люрду, Фатіми,  Венеції - то побачити багато спільних рис! Але навідмінно від казкових замків наш Цар і Цариця - небесні.

Дух тиші. Ми мали багато екскурсій,  чули масу історій міста куди прямували,  та людей,  що переживали об'явлення,  але було щось більш суттєве: тиша,  коли вона наступала,  починалася інша історія,  глибша,  інтимніша,  всеоб'ємніша.

З чим повертаємось додому? Отець Олексій Самсонов - директор Радіо Марія,  і духівник нашої групи вдало зауважив: "Не люрдська вода,  яку ви везете з цілющих джерел є головним надбанням цього паломництва".  - А що ж тоді? - Думаю,  головним надбанням є досвід дотику до Бога і Марії в цих прекрасних містах,  а також можливість побути в їх присутності,  і ще раз запросити їх у своє життя - повне темноти і спраги за Тим,  Хто дає справжню живу воду,  п'ючи яку,  не матимеш спраги повік...

P. S. Коли наша група рушила з України,  було враження що підіймаємось постійно в гору. Ми споглядали багато гірської місцини,  і неба,  що спадало все нижче на дорогу,  ще трохи,  і можна було його торкнутися! Повертаючись на батьківщину є відчуття,  що ти постійно спускаєшся донизу. Небо все частіше вкривається хмарами,  і наче віддаляється від тебе в синій блакиті. Є щось святе і чисте в пам'яті від цих міст об'явлень. Враження,  що побачив Бога, споглянувши красу Його найпрекрасніших творінь...

ІВАНИЦЬКИЙ Сергій,  журналіст Радіо Марія, спеціально для Слова Тудей!

Маршрут паломництва (основні зупинки) : - Україна (Львів) - Італія (Венеція) - Франція (Ля Салетт,  Люрд) - Португалія (Фатіма) - Іспанія (Каталонія,  Монсеррат) - Італія (Падуя) - Україна (Львів)

http://slovo.today/2017/09/18/yak-pobachyty-boga-abo-pidsumky-vseukrayinskogo-palomnyctva-do-fatimy-blog-sergiya-ivanyckogo.html

Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її та натискаючи Ctrl+Enter Поширити Facebook Twitter