Друга програма про Дар пророцтва в Церкві. Розповідає душпастир парафії Святого Йосифа м. Дніпро, брат-капуцин Юрій Зелінський.
ЯК РОЗВИВАТИ ДАР ПРОРОЦТВА?
ПРОРОЦТВО - це надприродне, натхнене Богом слово, виголошене знаною і зрозумілою мовою для повчання Церкви, для Її зміцнення, підбадьорення, збудування, умовляння, або теж для розради та втіхи (пор. 1 Кор. 14). ПРОРОЦТВО — це найважливіший дар із трьох дарів ПРОВІЩЕННЯ. Пророк, який проголошує Боже Слово є Його вісником та представником.
У Першому Посланні до Коринтян (14,1) ми читаємо: «Досягайте любові, ревнуйте про духовні дари, особливо про те, щоб пророкувати ("Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти".)» Апостол Павло закликає нас, щоб ми бажали, прагнули дарів Святого Духа, а особливо дару пророцтва. Це не означає, що про інші духовні дари ми можемо забути. Бог сказав нам ревнувати про духовні дари. Це означає бажати їх дуже сильно. Якщо людина дуже сильно бажає отримати щось, вона робить певні кроки до того, щоб це сталося. Щодня кажіть Богові:
"ГОСПОДИ, НЕХАЙ СЛУЖІННЯ СВЯТОГО ДУХА ЗВЕРШУЄТЬСЯ ЩОДНЯ В В МОЄМУ ЖИТТІ ТА В ЦЕРКВІ. ТИ СКАЗАВ, ЩО ПОДАРУВАВ ЦЕРКВІ ЦІ ПРОЯВИ СВЯТОГО ДУХА ТА ВОНИ МАЮТЬ ДІЯТИ ЧЕРЕЗ НАС. АМІНЬ, НЕХАЙ ТАК БУДЕ, АМІНЬ!"
Пророцтво за функціональністью можна поділити на дві частини:
1) Перша частина – це ПЕРАДБАЧЕННЯ ТА ПРОВІЩЕННЯ ПОДІЙ, ЯКІ ОБОВЯЗКОВО ВІДБУДУТЬСЯ.
2) Друга частина пророчого слова – це коли воно дає тобі НАПРЯМОК В ЖИТТІ, ДІЯЛЬНОСТІ ТА В ДУХОВНОМУ РОЗВИТКУ.
Пророче слово виконується та здійснюється через СПІВПРАЦЮ людини з Богом. Це означає, що кожен має свою частину. Якусь частину виконуєш ти, а якусь частину виконує Господь.
Якщо хочеш пророкувати, передавати іншим Слово Боже, спочатку Словом Божим треба бути наповненим. Ним треба насититися. Це головний принцип дару пророцтва. (Єзекиїла 3, 1-4)
У тебе має бути любов до Слова Божого. Основний принцип пророцтва звучить так: ВІД НАДЛИШКУ СЕРЦЯ КАЖУТЬ УСТА. Якщо ти сам наповнений Божим Словом, то зможеш давати це Слово іншим.
Ось, як розвивати дар пророцтва. ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ:
1. Молишся іншими мовами.
2. Говориш іншими мовами.
3. Отримуєш дар тлумачення та говоріння іншими мовами.
4. Згодом Дух Святий тобі даватиме пророче слово.
Коли ми молимося іншими мовами, ми повинні зупинитися і почути слово від Святого Духа у своєму людському дусі і потім це слово передати, як тлумачення мов. Тлумачення мов – це початок пророчого служіння.
Душпастир парафії Святого Йосифа м. Дніпро, брат-капуцин Юрій Зелінський.
Священник Римсько-католицької Церкви отець Міхал Бранкевич у черговій катехезі циклу «Визнання віри» розмірковує над словами Символу віри «Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів». Катехит пояснює, чому Церква має владу прощати гріхи, дану їй самим Христом, і наголошує, що гріх вбиває в людині правду та віддаляє її від Бога.
Де шукати ліки від страху у своєму серці? Ворог хоче залякати нас панікою, змусити присвоїти собі власну волю та відректися від гідності людини. Отець Йосип Щур, ЧСВ, ігумен монастиря Святого Василія Великого Отців Василіян у м. Києві виголосив катехизу про віру у часі тривог війни. Священник радить не шукати в Небі лише ракет, дронів, смерті, а шукати надії, адже там є наша Мати Божа, Господь, усі святі. Бог бажає отримати від нас спілкування на дозвіл зробити чудо.
Сестра Каміла із Згромадження Cестер Гонораток у циклі «Мати Милосердя» розповідає, як Діва Марія втілила милосердя через вчинок, слово і молитву. Спираючись на Святе Письмо та "Щоденник святої Фаустини Ковальської", монахиня показує, як ця тріада може стати дороговказом для життя кожного християнина.
Свята, яка мала особливу побожність до Святого Духа: "він навчить нас усьому". Про Святу Міріам від Ісуса Розіп'ятого, або Маленьку арабку, яка, маючи надприродні дари, була одержима 40 днів злим духом, а потім ангелом 4 дні, розповідає у катехизі с.Марія Людмила Бога Отця Милосердного
У сімнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над тим, як тоталітарні системи поступово підкорюють людину не лише силою, а й через зміну її мислення та цінностей. Відштовхуючись від роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці», священник показує, чому самоцензура й постійний внутрішній страх можуть стати ефективнішими за будь-який зовнішній примус.