Провінційна настоятелька, сестра Марта Пшивара з Місійного згромадження сестер служниць Святого Духа пропонує зустрітися на дорозі Lectio divina (практика читання Святого Письма) та переживати її в ритмі молитви псалмами.
Протягом дня ми можемо чути псалми: у Літургії годин, в час Служби Божої у якій Сам Господь розмовляє через псалми з нами!
Псалми - це молитва, що виражає стан душі: емоції, радість, смуток та біль."Господь говорить до нас, але також очікує нашої відповіді, і псалми є відповіддю людини до Бога", - зазначає сестра Марта.
Lectio divina - Боже читання - одна із найстаріших практик, що ґрунтується на Святому Письмі та складається з чотирьох етапів: 1.lectio (читання); 2.meditatio (роздуми); 3.oratio (молитва); 4.contemplatio (споглядання).
Основним запитанням, яке повинен ставити собі християнин: "Що нам говорить Господь?" Нам важливо поставити Бога на перше місце, постійно звертатися до Нього і слухати Його у Слові Божому. Lectio divina не є новим методом чи технікою молитви, це стиль і культура життя, це те, що впливає на нас щоденно. Lectio divina, передусім, вчить нас слухати, що говорить Господь.
Псалом 1
1 Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає,
2 але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає.
3 Він - мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору й що лист його не в'яне, і все, що чинить він, йому вдається.
4 Не так безбожники. Вони - немов полова, що вітер розвіває.
5 Тому безбожники на суді не остояться, ні грішники на праведників зборах.
6 Бо про путь праведників Господь дбає, а путь безбожників пропаде.
"Перший псалом відкриває нам вхід до усього Псалтиря. І дві дороги про які говорить псалмоспівець є образом життєвих виборів людини, коли та обирає служіння Господу, або злому духу", - зауважує сестра Марта Пшивара.
"Той хто вірно роздумує над Словом Божим - має мудрість, має світло у щоденних виборах", - наголошує сестра Марта.
У програмі на Радіо Марія настоятель парафії в Томашполі та модератор Руху Назаретських Родин отець Станіслав Свурка разом із сестрою Люциною роздумують над глибинним значенням свята Воздвиження Всечесного Христа. Як у темний час війни віднайти Боже світло, пробачити важкі образи та піднятися до вищого рівня любові до Бога й ближнього за прикладом Страждальної Діви Марії.
У новій катехезі з циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» монах-кармеліт отець Віталій Козак розпочинає розмову про ідеологічну машину та її наслідки для людини. Що відбувається, коли система вже не просто змушує нас підкорятися, а переконує, що ми самі хочемо жити за її правилами?
О. Кшиштоф Бузіковський, ОМІ, говорить про духовне значення страждань Богородиці. Марія була приниженою і через свою віру та любов розділила земну долю Ісуса, живучи в бідності та соціальному неприйнятті. Меч, який прошив серце Діви Марії, символізує не лише момент розп'яття, а й увесь її життєвий шлях, сповнений випробувань.
Як народжується покликання до богопосвяченого життя? Що може стати моментом особистого навернення? Чому обіти чистоти, убогості та послуху — це не обмеження, а щоденний вибір близькості з Богом? І що означає насправді «померти для себе» заради служіння іншим? Про це — у розмові з монахинею Місійного Згромадження Сестер Служниць Святого Духа Іреною Примак.
У цій катехизі о. Андрій Педай, директор БФ "Карітас Спес - Київ", вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в м. Києві, знайомить нас одразу із трьома італійськими святими: "святим робітником", "блаженною хворою на рак кісток" та "сліпою прикутою до ліжка, до якої ходять за порадою". Священник наголошує, що Бог виявляє себе в немічності, а метою нашого життя не може бути здоров'я, успіх чи кар'єра. Святість не походить з досконалості й знання, це спосіб життя у відданості Ісусу. Найважливіше, дозволити Богу себе вести.