Наша гостя: мотиваторка, відеоблогерка, мама чотирьох дітей!
Про професію Мама, про те як не боятись бути ніким якщо ти в декреті, про знаходження радості і мотивації в одноманітних буднях, про саморозвиток, виховання дітей, книжки і вміння жити в моменті!
Про
дитячі кризи та істерики, їх справжні причини та наслідки, про глибину і
важливість стану батьків, лайфхаки для правильного виходу з істерики та
інші поради, як правильно пережити цей непростий період, говорили в
програмі МамаФМ з Наталією Сиротич, дитячий психолог, доктор
філософії-кандидат педагогічних наук (PhD), арт-терапевт, викладач УКУ,
фахівець із волонтерства Благодійного фонду "Карітас-Київ", член
Асоціації дитячих та сімейних психологів України, член Української
Асоціації Християнської Психології, автор 10 книг та близько 100
наукових та науково-популярних праць, автор-ведуча низки тренінгових
програм для батьків, підлітків, педагогів, багатодітна мама.
Про стиль в одязі, як ще один вид ресурсу та натхнення для молодої мами у програмі Наталії Говди.
Наша гостя: мама чотирьох дітей, керівниця та засновниця школи, директор дитячого садку «Світлячок».
Матір двох дітей, експерт з питань сімейного
тайм-менеджменту, письменниця, автор
www.flymama.info
і автор системи "Виховання без страждання"
Про те як і де мамі знаходити і відновлювати сили, про пріоритети в
організації щоденних завдань та про те як собі допомогти коли близькі
допомогти не можуть говорили а програмі МамаФМ.
Natalja Osetska
Слава Ісусу Христу! Дуже рада, що з'явилася передача, що має на меті більш конкретно висвітлювати аспекти материнства. За це велике спасибі Слухаючи п. Олега, хочу сказати йому дякую за те, що було наголошено на спільному просторі для батьків як подружжя, також, що ситуації потребують індивідуального підходу і не можна певну теорію з книжки обирати як рецепт для себе. Досить влучно про те, що дитина як транслятор мами, її стану, емоцій. Але разом з тим почула у словах п. Олега певне самозаперення щодо "беремо на руки коли проситься". Було сказано, що це може обернутися безініціативністю дитини, бо кожне бажання дитини задовільняється. Пізніше ж, після історії про африканський дит.будинок п. Олег говорить, що такі діти відчувають, що справляються самі і в житті це роблять добре, але будувати стосунки з іншими людьми не вміють, співпереживати теж. Тобто і так зле і так не добре? Тема досить делікатна, часу не достатньо: виглядає так, що гість не встиг просто вияснити слухачам дану тематику. АЛЕ Я Б, однозначно НЕ СТВЕРДЖУВАЛА, що задовольняючи прохання дитинки на ручки при не вмінні ще повзати/ ходити/ шукати маму дитина виростає безініціативною. Особисто мені виглядає, що навпаки: відчуваючи, що їй завжди прийдуть на допомогу,що завжди є "надійне плече" дитина виросте впевненою в собі, ініціативною, сильною без страху покинутості особистістю. Відчути себе і знайти себе на самоті дитина ще матиме час після року. Я не психолог, лише мама, що прагне відчувати дитину. Звісно, можу помилятися, але хотіла також поділитися і своїм баченням ситуації Добре, що суспільство починає активніше говорити про такі речі. На останок ще про французьке виховання: читаймо, слухаймо і це вже фільтруймо. Раджу також книги Сірзів і Петрановської про американське і російське виховання, щоб вже загальну картину скласти як воно в світіОлег Следь
дякую за відгук. Часу і насправді не дуже достатньо було, але я не казав, що дитину не потрібно брати на руки, а про те, щоб давати їй ініціативу тягнути ручки до мами.Олег Следь
тому і дуже добре, що є можливість телефонних дзвінків або задавати запитання тут, для уточнення, щоб потім не виникали "самозаперечення" і щоб більше роз'яснити про що саме говориться.Nataliya Hovda
Щиро вдячні, пані Наталю, за відгук. У нас ще буде час більш детально проговорити ці хвилюючі питання у наступних ефірах. Щиро запрошуємо Вас телефонувати, ділитись своїм досвідом і долучатись до живої дискусії в ефірі.Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.