"З Іваном МИКОЛАЙЧУКОМ ми ночами читали Книгу Еклезіаста!" - Федір СТРИГУН. Частина ДРУГА!

Іван був дуже складною, глибокою особистістю. Він дуже любив друзів. Мені пощастило близько його знати. Він до цих пір часто мені сниться. А яке відчуття гумору мав МИКОЛАЙЧУК! Сидить якось Іван, та й бурмоче собі під носа: "Як я тих комуняк не люблю! Постріляв би усіх! Стривай! Федоре, ти ж теж комуніст? Драч-комуніст! Павличко - комуніст! Та з ким же я тоді залишусь?!"
Параджанова я боявся! Він був великою людиною, але мені не подобалася його певна розв'язанність. Деякі його поради мене шокували. Я звик до певної скромності.
З прекрасним актором Олексієм Петренком нас зв'язують десятки років дружби. Було в ній усяке, і приємне, і конфліктне. Одного разу ми навіть побилися. Він постійно хизувався скільки йому Росія дала, запитував, що мені подарувала Україна? - я відповідав: "Побачимо Льоша"...- Років 5 тому він приїздив сюди, тай зізнався: "Знаєш, ти мене переміг! Ти залишився на рідній землі, а я, коли хоронив свого батька під Москвою, далеко від рідної землі, то мене ТАКИЙ біль пронзив!"